Дидактична  гра

Послуги і товари

Мета: закріпити відомості про те, що таке послуги й товари, показати, що вони зустрічаються не тільки в реальному житті, але й у казках; виховувати пошану до будь-якої праці.

Матеріал: предметні, сюжетні картинки із зображенням праці — виготовлення товарів чи надання послуг — у казках: Червона Шапочка несе кошик із пиріжками,  лікар Айболить лікує, дідусь ловить неводом рибу; таблиці «Товари», «Послуги».

Хід   гри

         з-за театральної ширми чути голос Гномика-Економіка: «Малята, я вирішив пекти пиріжки та продавати їх лісовим жителям. Як ви вважаєте, я виробляю товар чи надаю послугу?» Гном з’являється перед дітьми з тацею, повною пиріжків (справжніх). Вихователь і діти уточнюють, що таке товари (це різні предмети, що їх виробляють) і що таке послуги (це допомога, яку можна надати іншому). Малята кажуть, люди яких професій виробляють товари: пекар, хлібороб, швець, художник, шахтар, ткач тощо. Потім згадують професії, представники яких надають послуги: няня, вихователь, учитель, перукар, лікар, продавець і т. д. У казках персонажі працюють так само, як люди в реальному житті. Гномик-Економік розташовує дві таблиці «Товари» і «Послуги». Діти прикріплюють до таблиць відповідні малюнки, пояснюючи свої дії: «Мама пече пиріжки бабусі. Пиріжки — це товар, який виготовила мама. А ось онучка несе ці пиріжки бабусі. Отже, дівчинка надає послугу». По закінченні дітям читають улюблену казку та проводять бесіду за темою гри. Потім Гном на знак подяки пригощає всіх своїм товаром — пиріжками. Організовують загальне чаювання.

Звідки  хліб  прийшов

Бесіда  з дітьми

Вихователь: Малята, сьогодні я вас запрошую в подорож. А ось про що ми будемо говорити по ходу нашої подорожі ви постарайтеся вгадати:
Загадка про хліб
Відгадати легко і швидко: М'який, пишний і запашний, Він і чорний, він і білий, А буває підгорілий. (Хліб)
Діти: Хліб.
Вихователь:Так, вірно, ми з вами поговоримо саме про нього. Хліб, хлібець, хлебушко. З рум'яною скоринкою, запашний, ароматний, гарячий, м'який. Він - найголовніший на кожному столі. А от яким він може бути ще, ви мені і розповісте.
Дидактична гра «А який він, хліб?»
Підбір визначень до іменника. (Діти стоять у колі і передають по колу м'яч і називають визначення, наприклад, хліб рум'яний, свіжий, запашний, апетитний, м'який, черствий, білий, гарячий, вітамінний, повітряний, ароматний)
Вихователь :Хліб буває різний, але він обов'язково корисний і смачний. У хлібі міститься вітамін В, який зміцнює нервову систему, пам'ять, поліпшує травлення. Хлопці, а хто знає, звідки до нас хліб прийшов?
Діти: Його купують в магазині.
Вихователь: А хочете я розповім, як він потрапив в магазин? Але спочатку, скажіть мені хто знає, з чого роблять хліб?
Діти: Печуть з борошна.
Вихователь : А що таке борошно, з чого її отримують?
 Діти: Із зерен.
Вихователь: Правильно. Із зерен пшениці одержують пшеничне борошно, а із зерен жита отримують житнє борошно. Щоб отримати із зерен борошно, потрібно затратити дуже багато праці і сил: спочатку виростити жито і пшеницю, потім зібрати врожай. Цим і займаються хлібороби. Діти , ви хочете дізнатися, що ж це за робота?
Діти: Так хочемо.
Вихователь: Вирощувати і прибирати людям хліб допомагають сильні машини. Навесні, як тільки відтане і просохне земля в поле виходить трактор. Хто веде його ...
Діти: Тракторист.
Вихователь: Трактор тягне за собою залізний плуг, який глибоко оре землю. І ось земля стала м'якою, слухняною і рихлою. Тепер можна починати сіяти! До трактора прикріплюють сівалки і ті рівними, акуратними рядами укладають у грунт зерна пшениці. Ось пшениця зійшла. Все літо дозрівають зерна в колосках. Поле в цей час дуже красиве. Давайте і ми свами перетворимося на зернинки, які посіяли в полі.
Вчитель: Ну от зерна дозріли. Починається жнива. (Діти повторюють слово хором і індивідуально). І на поле виходять інші машини - комбайни. Хто працює на комбайні?
Діти: Комбайнер.
Вихователь: Що ж робить комбайн?
 Діти: Збирає колосся.
Вихователь:Комбайн - зрізає колосся і вимолочується з них зерна, ці зерна за спеціальним довгому рукаву висипаються у вантажні машини, які безперервно під'їжджають по сигналу комбайнера. А з накопичувача соломи комбайнера через певні проміжки часу сходять великі жовті копиці обмолоченої соломи. Далі машини везуть зерно на елеватори (Діти повторюють слово хором і індивідуально) - спеціальні споруди для зберігання зерна. А як ви думаєте, куди везуть зерно з елеваторів?
Діти: На млин.
Вихователь: Правильно, і там зерно мелють на борошно. Малята, а куди потім відправляється борошно?
Діти: На хлібозавод, пекарню.
Вихователь: Правильно. На хлібозаводі стоять величезні чани з закваскою. У чан із закваскою додають борошно, сіль, цукор, воду, дріжджі і спеціальні машини механічними «руками» вимішують тісто для хліба.   І ось тісто замішане і прийшла пора його класти у форму і ставити у піч. Коли хліб і спечеться, його вантажать на машини і везуть у магазини. А що ще печуть з борошна крім хліба?
Діти: Булочки, печиво, торти, пироги, сухарі.
Вихователь: А як всі ці продукти називаються одним словом?
Діти: Хлібобулочні вироби.
 Вихователь: Які ви молодці. Ось бачите, хлопці, як багато праці треба затратити, щоб отримати хліб.  Народ завжди дуже дбайливо ставиться до хліба. Хліб - усьому голова. Всього три слова, але як точно говориться в прислів'ї про важливість хліба. Хлопці, а які ще ви знаєте прислів'я про хліб?
Діти: (Діти називають прислів'я та приказки і пояснюють їх зміст).
Прислів'я та приказки про хліб
«Без хліба - немає обіду». «Хліб - батюшка, вода - матінка». «Буде хліб - буде й пісня». «Багато світлу - багато хліба». «Хліба треба брати стільки, скільки з'їси». «Хліб треба завжди доїдати». «Хліб не можна кидати на підлогу». «Не великий шматок пирога, а стоїть багато праці».
Вихователь: Діти, скажіть будь ласка які роботи виконують на полях хлібороби, щоб виростити хороший урожай зерна?
Діти: Орють, боронують, сіють, удобрюють, жнуть.
Вихователь: Які машини допомагають хліборобам?
Діти: Трактори, комбайни, вантажні машини.
 Вихователь: Як потрібно відноситься до хліба?
Діти: Дбайливо, з'їдати весь до кінця, хліб не можна викидати.
Вихователь: Ну от, наше подорож підійшла до кінця, і тепер ви знаєте, який довгий шлях пройшов наш хліб, щоб потрапити в магазин. Хліб - головне багатство нашої країни і його потрібно берегти.

Економічна    зарядка

• У трьох братів по одній сестрі. Скільки всього дітей у родині?

• І ванкові десять років, а Катрусі п’ять. Скільки років було  дітям торік?

• Сестра і брат отримали по чотири яблука. Сестричка з’їла всі, крім одного, а брат з’їв половину. У кого залишилося    більше? Чому?

• М ама сплела дітям три шарфики — по одному для кожного — і троє рукавичок.  Решту поки що не встигла. Скільки   їй залишилося сплести рукавичок для своїх дітей?

• На столі у вазі лежать сливи. Прибігли п’ятеро дітей і взяли по дві сливи. У вазі залишилась одна слива. Скільки  слив було у вазі до приходу дітей?

• На кухонному столі стоїть повна склянка соку, а поряд  склянка, наповнена наполовину. Як розділити сік порівну  між мамою, татом і бабусею?

• М ама, тато, донька та її подружка пришли на берег річки.

Усі, крім подружки, пішли купатися. Скільки людей залишилося на березі?

Дидактична гра

                                              Сімейні доходи і витрати

Мета. Закріпити, розширити знання дітей про сімейні доходи і витрати. Особливу увагу звернути на невеликі, але цінні доходи пенсіонерів, студентів, дітей. Виховувати тактовне ставлення одне до одного незалежно від рівня доходів, а також вдумливе ставлення до витрат, ощадливість. Матеріал. Загальний малюнок із зображенням сім’ї; предметні картинки із зображенням кожного члена родини: мами, тата, бабусі, дідуся, старшого брата-студента, сестри-дошкільниці; предметні картинки на синьому картоні із зображенням доходів (гаманець із зарплатнею бабусі, дідусь із грошима, лотерейний квиток, мама й тато на роботі; бабуся й дідусь, які вирощують на дачі садовину й городину для консервування); витрати — предметні ма- люнки на червоному тлі (харчі, проїзний квиток, похід у театр, одяг, меблі, побутова техніка, іграшки тощо); дзвіночок; чарівна торбинка; скарбничка.     

                                                  Хід  гри

Раптово в групу забігає, загадково усміхаючись, Гномик-Економік із чарівною торбинкою. Він каже: «Ви такі чудові малята, що я вирішив подарувати вам незвичайний будиночок. (Дістає з торбинки.) Він зветься скарбничкою. У ній можна накопичувати й зберігати гроші. Коли монетка входить у будиночок — це дохід, або прибуток (прийшла), а коли виходить — це витрата (вийшла). Тут, у скарбничці, залишилося зовсім мало монет. (Струшує скарбничку.) На що ж я майже все витратив? Забув. Допоможіть мені пригадати, для чого я брав гроші зі скарбнички. (Діти допомагають своїми відповідями.) Хто з вас удома має скарбничку? Хто з дорослих працює і приносить дохід? Хто в сім’ї не працює, але так само опускає монети в скарбничку? У вас на синіх картках 15 зображено доходи, а на червоних — витрати. Коли я тихенько подзвоню в цей дзвіночок, нехай до мене підійдуть поодинці діти із синіми картками в руках, а коли постукаю долонею по столу — нехай підійдуть малята (теж поодинці) з червоними картками». Під час ігрових дій Гномик привертає увагу малят до того, що синіх карток має бути більше; питає, від яких червоних карток можна відмовитись або тимчасово відкласти їх. На завершення Гномик- Економік розповідає про свою сім’ю, про те, як усі її члени люблять і підтримують одне одного. У дружбі й скарбничка стає повнішою. Він дарує цю скарбничку дітям і пропонує всім наступного дня принести по одній монеті й укинути її в цей незвичайний будиночок.