Заняття за темою

"Мандруємо у світ чистої мови"

(середня група)

Мета: створювати у дітей позитивний емоційний настрій, заохочувати виразно відтворювати емоційні стани, учити керувати м´язами обличчя, виконувати артикуляційні вправи та вправи на розвиток дрібної моторики з музичним супроводом; закріплювати здібності дітей до образного сприйняття, уміння перевтілюватися; розвивати мовленнєве дихання, загальну моторику, координацію рухів, почуття ритму, уміння орієнтуватися у просторі, навички злагодженого співу; продовжувати роботу над використанням на заняттях нетрадиційних прийомів роботи; поширювати знання та виховувати інтерес до спільної праці; поповнити знання дітей про навколишній світ.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вихователь:

Доброго ранку, доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Хай тупають ніжки,

Хай ротик співає

Та сяють усмішки.

Вихователь:

Розташовуйтеся зручно!

Почнемо заняття дружно!

(Діти сідають на стільчики.)

Вбігає мишка (іграшкова), озирається.

Мишка. Пі-пі-пі, куди це я потрапила?

Вих.:. Ти потрапила до дитячого садка.

Ми ш к а. А я до школи бігла. Я дуже хочу навчатися і віршик вивчила, ось послухайте.

Малесенька я миска,

Зиву собі в лісу.

В маленьку свою хатку

Завзди я сьось несу!

— Ну, як, вам шподобалося?

Вих.: Ой, мишка, щось я тебе зовсім погано розумію. Ти не вимовляєш багато звуків та говориш дуже швидко... Ти б спочатку попрацювала над чіткою вимовою. Треба казати так... (Вихователь із дітьми виправляє помилки.)

Мишка. А як це? Де цього можна навчитися?

Вих.: Я запрошую тебе на наше заняття, у світ чарівної мови. А наші діти тобі допоможуть — підкажуть, що для цього треба робити.

Ми сьогодні вам розкажемо,

Як учились говорити.

Якщо треба, ще й покажемо,

Заспіваємо, правда, діти? {Так)

— Діти, а які вправи ми виконуємо для того, щоб красиво розмовляти? (Вправи з язичком, з пальчиками, дихаємо красиво, танцюємо, співаємо.)

— Так, молодці. Подивіться, дзеркало... Ану ж, підкажіть, як воно нам допомагає на заняттях? (Виконувати вправи з язичком.)

— Давайте підійдемо ближче, а ці малюнки допоможуть нам згадати, яку вправу треба вико-нувати, а ще й пальчиками попрацюємо.

(Діти виконують артикуляційні вправи та показують відповідні рухи пальчиками під музич-ний супровід.)

Вправа «Конячка»

Цок-цок-цок, біжать конячки,

Весело їм працювати.

Як малечу покатають,

Будемо їх годувати.

Вправа «Гойдалка»

Язик тягнувся до зубів,

До верхніх і до нижніх.

Немов гойдалкою злетів,

До хмарок білосніжних.

Вправа «Голка»

Наш неслухняний язичок —

Найгостріший з голочок.

Став напруженим, вузеньким,

Спробуй, потримай гарненько!

Мишка. Ой, як цікаво! Але дузе вазко...

Вих.: (виправляє помилки). Не сумуй, мишко. Якщо виконувати вправи, твій язичок стане вправним, як у наших діточок.

(Звучить музика, мишка бігає, нервує, обнюхує куточки.)

— Ой, мені здається, що десь неподалік кішка!

Вих.: Не бійся, мишко. Кішки бувають різні. Є й дуже добрі.

Мишка. Але я таких не зустрічала.

Вих: А ось подивися, наші діти зараз перетворяться на кошенят — веселих та кмітливих, а я на маму-кішку.

(Діти сідають на стільчики навпроти дзеркала та разом з логопедом наносять собі ватними палочками грим з чорної фарби — ніс та вусики (прийом арттерапії)).

Вих.:

Цілий день матуся-кішка вчила кошенят,

Кожен котик у матусі був вусат.

Вишукує дітей-кошенят у коло, гладить по голівці, промовляючи (психогімнастика):

Котик Ваня — найспритніший,

Котик Ілюша — найбіліший,

Котик Микитка — найвусатіший,

А киця Дарина— дуже пухнаста,

Киця Ніка — найграйливіша,

Киця Марго — зовсім смілива,

Котик Юра — трохи лінькуватий...

Мої дітки-кошенята, мишку ви не ображайте, З нею ви співайте, танцюйте та грайте.

Вправа-релаксація «Мама-кішка научає...»

Вих.:. Ну як, мишко, сподобалися тобі мої кошенята?

Мишка. Так, ці кошенята мені подобаються, вони зовсім не страшні.

Вих:. А ще вони дуже грайливі. Давайте всі разом будемо грати та стрибати.

Дидактична гра «Кошик з клубочками»

(Діти знаходять клубок та нитку відповідного кольору, намотують нитку на клубок, називають колір клубка.)

Музично-дидактична гра «Ласощі для звірят»

(Під відповідну музику складають ласощі для мишки, а потім — для кішки.)

Вихователь:

Молодці мої малята,

Добрі й дружні кошенята та мишата!

Щоб завжди жили дружненько,

Затанцюєм веселенько!

(Діти виконують танок під музику)

Вих.: А на згадку про наше заняття давайте намалюємо «Салют дружби» та подаруємо його мишеняткові, щоб усі завжди жили дружно та весело. А малювати ми будемо за допомогою різнокольорової фарби та трубочки.

(Діти виконують роботу , ставлять різнокольорові плямки, а діти роблять глибокий вдих та дмухають на них через трубочку, розвиваючи мовленнєве дихання).

Вихователь:

На заняттях в нашій групі

Вчимось красиво говорити,

Всі звуки правильно творити.

Ми виправляємо вимову

Та розвиваєм власну мову,

Ми язичка свого тренуємо,

Вірно дихаємо й чуємо.

Наш слух ми добре розвиваємо,

Танцюєм та в логоритмічні ігри граємо!

Мишка. Скажу правду, трохи важко, але цікаво!

Вихователь:

Не так важко, як здається,

Треба тільки працювати.

І тоді, як всі навколо,

Зможеш гарно розмовляти!

Ми всі тут здружилися,

так багато навчилися,

І тепер ми пишаємось цим.

Тут завжди допоможуть,

педагоги це можуть,

Вони справді готові завжди.

Ми співаєм, розмовляєм,

І малюєм, я і ти.

Не соромтесь, а приходьте Ви усі сюди!

Тема: «У бабусі на подвірї»

Мета: розвивати логічне мислення, мовлення,пам`ять, увагу дітей; поширити та закріпити знання про свійських тварин, їх спосіб життя, дитинчат, домівки; формувати навики словотворення – утворення присвійних прикметників, утворення дієслів із словосполучень – нявчить, гавкає, ірже, хрюкає, мукає, мекає, бекає); розвивати дрібну моторику та фізіологічне дихання; виховувати любов та відповідальне ставлення до домашніх тварин, бажання доглядати за ними та захищати їх.

Матеріал: іграшкові фігурки свійських тварин; картинки із зображенням свійських тварин та їх дитинчат; Запис голосів свійських тварин, звуки дощу.

Хід заняття

Вихователь: Діти, сьогодні, коли я прийшла в наш садочок, то побачила ось такого чарівного осіннього листа. Давайте його відкриємо і прочитаємо:

Запрошення в гості до бабусі на ферму.

Вихователь: А як же нам швидко потрапити до бабусі на ферму? Ой, діти дивіться, які чарівні кульки, а давайте їх візьмемо до ручок і скажемо чарівні слова. (Діти промовляють: «будь ласка», «дякую», «спасибі», «доброго здоров’ я», «щасливо»…).

Логоритмічна вправа «До бабусі летимо»

Вихователь: Діти подивіться, а ось і бабусина ферма.

Бабуся: Добрий день, діти! Я запросила вас на допомогу. Всі тварини зникли з моєї ферми. Послухайте, як гамірно у мене на подвір`ї зазвичай.

Діти слухають запис голосів домашніх тварин.

Бабуся: Кого ви почули?

Відповіді дітей: козу, корову, вівцю, свиню, собаку, кішку.

Бабуся: Що робить коза? Як промовляє? (утворення дієслів – мекає, мичить, бліє, хрюкає, гавкає, нявчить).

Бабуся: Молодці! А зараз подивіться – мої тваринки заблукали в казкових лабіринтах, треба знайти правильну доріжку і звільнити їх. Та перед цим відгадайте, які ж тваринки заблукали?

Діти відгадують загадки:

Пийте молочко,

Будьте всі здорові.

Не забудьте «дякую» сказати…(корові).

Вночі не спить,

Кістку гризе.

На чужих гарчить,

Дім стереже. (Собака).

Я люблю її красиву,

Причешу їй гарно гриву,

Гребінцем пригладжу хвостик

І поїду верхи в гості. (Конячка).

Я рогата, бородата,

Їм зелене, даю біле. (Коза).

Ні в спеку, ні в холод

Шуби не знімає. (Вівця, баран).

Хвіст крючком,

Ніс п`ятачком. (Свиня).

Д/Г «Лабіринти» (діти знаходять правильну доріжку і викладають її зернятками).

Бабуся: Дякую, ви привели всіх тваринок на ферму. Але моєї улюблениці немає – про кого це?

Ходить вона тихо –

Буде мишкам лихо! (кішка)

Д/Г «Скільки чого» (діти порівнюють кішку і собаку, використовуючи цифри)

- Скільки у кішки вушок?

- Скільки лап у собаки?

- Скільки хвостів у кішки? Іт.д.

В.: Молодці, малята. Ви добре вмієте порівнювати тварин. Але ж бабуся потребує теж нашої допомоги.

Бабуся: Діти, допоможіть мені навести лад на фермі.

Д/Г «Хто де живе» – розвивати вміння класифікувати домівки свійських тварин.

Собака живе в будці.

Кінь в конюшні

Корова в корівнику.

Свиня в свинарнику

Вівця в вівчарні або хліву.

Кішка в будинку.

Всі тварини разом живуть на фермі.

Бабуся:  Молодці!

Вихователь: Але наші кішечка і собака все ніяк не помиряться, сердяться – давайте їм допоможемо.

 Фізкультхвилинка в формі аеробіки «Помирись».

Вихователь: Ось ми з вами і помирили кошеня і собаку.

Бабуся: Молодці, діти, сьогодні ви так гарно допомогли мені! Ви мабуть в майбутньому станете гарними фермерами. А я бажаю кожному з вас побудувати свій дім, в якому будуть жити ваші друзі та тварини.

Вихователь: Діти, давайте розкажемо бабусі, який вірш ми знаємо осінь.

(вивчення вірша за допомогою ейдетки)

Бабуся: Дуже гарний вірш! Але нам нажаль треба прощатися, а на згадку про мою ферму я дарую вам ось такі червоненькі яблучка. До побачення!

Вихователь: Ось так швидко проминув наш час, нам треба повертатись до групи. Беремо до ручок кульки і полетіли.

Вихователь: Діти де ми були сьогодні з вами?

Кому ми допомогли на фермі?

Чи важко бути фермером?

Хто лікує свійських тварин?

А чи можлива дружба між тваринами?

Чи бажаєте ви піклуватися про свійських тварин?

Заняття з розвитку мови «Стежками рідної мови»

МЕТА: розвивати вміння зв'язно, послідовно складати казку за серією картин, розмовляти вільно, без напруги, дотримуючись граматичної будови речень; збагачувати словник новими словами, використовувати слова, що означають назви якостей, властивостей; закріплювати навички ділити слова на склади, визначати закритий, відкритий склад, робити звуковий аналіз; визначити знання дітьми казок.

МАТЕРІАЛ: серія картинок для складання казки, загадки, вислови з відомих дітям казок, епізоди з екранізованих казок, фішки для звукового аналізу.

ХІД  ЗАНЯТТЯ

Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами помандруємо стежками рідної мови, а точніше  - стежками улюблених казок, адже в казці найкраще розкривається краса рідної мови. До нас завітали гості, привітайтеся з ними. (Діти вітаються). Але не всі гості змогли до нас сьогодні завітати. Деякі з них прислали телеграми з вибаченням. Хто не зміг приїхати ви дізнаєтеся, коли я почитаю їхні телеграми. (Вихователь зачитує телеграми).

• Дуже  засмучена. Мишка ненароком розбила моє яєчко, прийти не зможу. (Курочка Ряба з казки «Курочка  ряба»).
• Дуже болить живіт. Переїв козенят.(Вовк із казки «Семеро козенят»).
• Ріпку витягнув, готую грядку до весни. Вибачайте, приїхати не можу. (Дід з казки «Ріпка»).
• Не встигаємо приїхати. Відбудовуємо будиночок до зими, зруйнований вовком.(Ніф- Ніф, Наф-Наф, Нуф-Нуф із казки «Троє поросят»).

Дидактична гра «Хто говорив ці слова і з якої казки цей герой»:

• «Я для тебе, як для себе» (Лисичка із казки «Лисичка і Журавель»).
• «Що мав, тим і приймав, а більше нічого не маю» (Журавель із казки «Лисичка і Журавель»).
• «Ловися рибко велика і велика» (Вовк із казки  «Лисичка-сестричка і Сірий вовк»).
• «Битий -  небиту везе, битий -  небиту везе» (Лисиця із казки «Лисичка-сестрича  і Вовк-панібрат»).
• «Не плач, дівчинко, не плач, красунечко. Влізь до мене в одне вухо, а в друге вилізь» (Корівка   із казки «Крихітка – Хаврошечка»).
• «Не плач, галочко! Ти будеш у нас за дочку, ми будемо тебе любити і жалувати, як рідну дитину.(Дід і баба з казки «Кровенька качечка»).
• «Дурні билися, а розумні поживилися, дурні билися, а розумні поживилися» (курка із казки Лесі Українки «Біда навчить»).

Діти, деякі казки екранізовано. Ви часто дивитеся по телевізору мультфільми і впізнаєте в них казкових героїв. Я хочу переконатися, чи уважно ви їх дивитеся. Зараз ми переглянемо епізоди, а ви мені скажете, з якої це казки. (Діти переглядають епізоди і називають казку).

Дидактична гра «Бюро знахідок» - на столі розкладені різні  предмети з казок, діти повинні їх назвати та визначити, з якої вони казки загубилися.

Діти, чи знаєте ви, що таке «Бюро знахідок». (Діти висловлюють свої припущення).

«Бюро знахідок» - це місце,де зберігаються загублені речі.

Вихователь звертає увагу дітей на картки, якими позначають звуки.

Що ми з вами позначаємо цими картками?

Які звуки  ми позначаємо кружечком? Рисочкою?

Ці картки не прості, вони чарівні. Адже за допомогою них ми можемо викласти слово. Зробіть звуковий аналіз слова «казка». Перш ніж робити звуковий аналіз , що потрібно зробити? (Поділити слово на склади).

Скільки складів у слові «казка»? (Два:каз – ка).

(Діти сідають за столи  і роблять звуковий аналіз слова. Хто з дітей швидше виконав завдання, той виконує його на дошці).

Скільки всього звуків у слові? Скільки голосних? Скільки приголосних?

Від яких звуків залежить кількість звуків у слові?

Який перший склад  у слові «казка» - закритий чи відкритий? Який другий склад?

У нашому «Бюро знахідок» є ще картинки. Вони допоможуть нам скласти казку. А про кого ми будемо складати казку, дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадки.

Червонясту шубку має, по гілках вона стрибає.

Хоч сама мала на зріст, та великий має хвіст.

Як намисто, оченята. Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Навіть в спеку, відчайдуха, не скидає він кожуха.

Взимку ж холоду боїться, лізе до барлогу грітись. (Ведмідь)

В лісі є кравець чудовий, шиє звірам він обнови.

Для ведмедів – кожушки, для лисичок – сорочки,

Для куничок – рукавички, а для білочок – спіднички,

Зайцю – валянки на лапки, а для вовка – теплу шапку,

І собі пошив піджак. Хто кравець такий? (Їжак)

Отже, сьогодні ми з вами будемо складати казку про Білочку, Ведмедика і Їжачка.

• Чи можна цих звірів назвати друзями? Чому?
• Розгляньте уважно картинки і скажіть, в яку пору року відбуваються події?
• Чому ви думаєте, що це осінь?
• Як ви гадаєте, про що задумалися друзі?
• Що вони вирішили зробити?
• Чому звірята вирішили будувати будинок із цегли?
• Що запропонував змайструвати Ведмедик?
• Як друзі відсвяткували закінчення роботи?

Вихователь пропонує дітям узагальнити свої відповіді.

Якими словами зазвичай починається казка? (Жили – були; жили собі..  ).

(Діти складають казки).

(Наприклад. Жили собі в лісі Ведмедик, Білочка і Їжачок. Вони разом збирали гриби, ягоди, яблука, гралися в ігри, захищали один одного від хижаків. Друзям так було гарно разом, що вони не помітили, як стали збиратися  у вирій птахи, як на деревах почало жовтіти листя. Паршою спохватилася Білочка: «Так це ж осінь, а незабаром прийде холодна й голодна зима. Треба до зими готуватися: їжею запасатися, будиночок утепляти».

Вирішили друзі будувати великий цегляний будинок, щоб в ньому зимувати разом, щоб  було і тепло, і ніякий хижий звір не зміг добратися. Вирішили і зробили. За роботу взялися дружно, весело. Невдовзі будинок був готовий. А ведмедик ще й запропонував змайструвати стіл, щоб було за чим взимку чай пити. Гарним вийшов стіл.

Білочка  наносила  грибів,шишок, горішків,Їжачок  яблучок, грушок, різних трав для чаю назбирав, а Ведмедик меду запас,ягід.

Після роботи сіли наші друзі чай пити. Настрій у них був веселий: до зими вони готові.  Не страшна  вона їм ні лютим холодом, ні голодом.

ПІДСУМОК.

Чи сподобалося вам  самостійно складати казку?

Ким ми сьогодні з вами були?

Тема заняття: «В гостях у казки»

Мета: з'ясувати, чи діти запам'ятали знайомі казки, який рівень їх мовлення і словниковий запас; проявляти інтерес до особливостей персонажів пальчикового театру; розвивати слухову увагу, пам'ять, зв'язне мовлення; виховувати любов до прекрасного.

Обладнання: іграшковий колобок, «Книжка казок» - чарівна; ілюстрації до казок «Колобок», «Ріпка», «Курочка Ряба», персонажі пальчикового театру до казки «Колобок».

Хід заняття

Психогімнастика «Передай усмішку»

Вихователь.

Казок ми знаємо багато.

Їх люблять слухати, читати,

«Книжку казок» відкриваємо –

З нею у мандри вирушаємо.

Вихователь. Ця книжка незвичайна – тут живуть казки. Але всі вони не писані словами, буквами, а зображені в картинках. Спробуйте впізнати, які в цій книжці зібрані казки.

Дидактична гра «Впізнай казку»

Хід гри

Вихователь почергово показує малюнки, а діти впізнають і називають, яку казку вони ілюструють: «Курочка Ряба», «Ріпка», «Колобок»

Остання ілюстрація до казки «Колобок»

Вихователь.

Колобок, рум'яний бік,

Він від Діда й Баби втік.

До садочка докотився –

Тут із дітьми подружився.

Вас запрошує до казки,

Тож послухайте, будь ласка!

(Показ іграшки Колобка)

Вихователь. Який же ти, Колобочку, гарний, веселий та рум'яний. Ми хочемо про тебе послухати казку.

Показ пальчикового театру до казки «Колобок»

КОЛОБОК

(Українська народна казка)

Жили-були дід та баба. Ось дід і просить:

• Спечи мені, бабо, колобок.
• Та з чого ж пекти? Борошна нема.
• Ой, стара! У коробу помети, у засіці по­скреби — ось і набереться.

Так баба і зробила: назмітала, наскребла при­горщі зо дві борошна, замісила тісто на смета­ні, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб про­стиг.

Набридло колобку лежати: він з вікна та на призьбу, а з призьби та на землю, та й побіг до­рогою.

Біжить та й біжить, а назустріч йому зайчик.

• Колобок, — каже, — колобок, я тебе з'їм!
• Не їж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісню заспіваю. — І почав.

Я по коробу метений,

 На яйцях спечений, —

Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Та й побіг. Біжить та й біжить, — зустрічає його вовк

• Колобок, колобок, я тебе з'їм!
• Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісню заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений,—

 Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

 Та й побіг. Знову біжить та й біжить, аж тут ведмідь.

• Колобок, колобок, я тебе з'їм!
• Не їж мене, ведмедику-братику, я тобі піс­ню заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений,—

 Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Та й маху! Аж ось зустрів лисичку.

• Колобок, колобок, я тебе з'їм!
• Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі піс­ню заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, —

 Як од баби та од діда втік,

 Так і од тебе втечу!

• Ану-ну, ще заспівай! Сідай у мене на язиці, щоб мені чутніше було.

От він і сів та й давай співати:

Я по коробу метений,

На яйцях спечений...

А лисичка його — гам! Та й проковтнула.

Вихователь. Діти, сподобалась вам казочка? Давайте заспіваємо пісню Колобка.

Я по коробу метений,

 На яйцях спечений, —

Як од баби та од діда втік,

Так і од тебе втечу!

Вихователь. Хто хотів з'їсти Колобка? (Зайчик, Вовк, Ведмідь, Лисичка).

Рухлива гра «Веселі колобки»

Мета: удосконалювати навички бігу й ходьби; розвивати швидкість і спритність; виховувати увагу, бажання грати з однолітками.

Хід гри

Вихователь пропонує пограти у гру, яка відтворювала б події казки. За допомогою лічилки визначають, хто буде «зайчиком», «вовчиком», «лисичкою» й «ведмедиком». Решта дітей — «веселі колобки». На одному боці майданчика вихователь креслить коло: це хатка «колобків», на другому розміщує обручі — хатки звірят». «Звірята» ховаються у свої хатинки, а «колобки» ходять по майданчику.

Вихователь промовляє:

В лісі колобки гуляють,

Ходять, бігають, стрибають,

Комариків відганяють.

«Колобки» виконують різні рухи відповідно до тексту. Після цього вихователь

продовжує:

Колобки, тікайте,

Зайчик за деревом — поспішайте!

«Колобки» тікають, а «зайчик» ловить їх. Такі самі слова вихователь каже про «вовка», «лисичку» та «ведмедика». Малята тікають, а «звірятко» наздоганяє їх. Потім діти мі­няються ролями.

 Підсумок заняття

Тема.  Наша мова солов'їна.

Мета: розширити і поглибити знання дітей про мову та  її значення у житті кожного з нас, збагатити словник прислів'ями про рідну мову, вчити слухати вірші, розповідати про Україну, її народ, мову; закріпити вміння дітей ліпити кетяг калини з пластиліну (кетяг - ковбасками; ягоди калини - круглою формою); розвивати увагу, пам'ять, мислення, дрібну моторику, мову; виховувати любов до рідної землі, мови, її народу, прагнення досконало знати правильну українську мову і навчатися нею говорити.

Матеріал: іграшка крокодил Гена, національні костюми (жіночі та чоловічі), прапор України, рушник, ляльки в українському одязі,   прислів'я про мову, пластилін, дощечки, стеки, зразок вихователя.

Словникова робота: українці, солов'їна, українська, рідна, Батьківщина.    

Попередня робота: вивчення віршів, прислів'їв  про Україну, розгляд ілюстрацій про українське національне вбрання, посуд.

            Хід заняття:

1. Привітання

 Доброго здоров’я, діти, доброго вам дня.

 Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня,

 Хай сміється мирне небо і дивує світ.

 А Земля нехай дарує вам барвистий цвіт.

2. Психогімнастика

У цій групі ми – сім’я

1, 2, 3(оплески в долоньки)

Ми і ви, ти і я(показують на себе, вихователя, друзів)

1, 2, 3(оплески)

Усміхнись тому, хто поряд

1, 2, 3(посміхаються один одному)

Ми і ви, ти і  ми – одна сім’я.

3. Сюрпризний  момент

Вихователь : А подивіться діти, хто завітів до нас у гості? Прихід казкового героя крокодила Гени, який починає вітатися і розмовляти  з дітьми російською мовою.

  Вихователь: крокодил Гена, у який ти садочок прийшов?                                               

- Діти, як називається наш садочок?

 -В якій країні ми живемо?                                                                                               

 - Діти, а як називається народ, який живе на Україні?                                             

• А як називається країна, в якій ми живемо?
• А якою мовою ми розмовляємо?

  Вихователь: Українська мова - це наша рідна мова, вона гарна і співуча. Мова - це великий скарб народу. Наша мова одна з найкращих у світі, вона - як пісня солов'я, тому її називають - мова солов'їна.

4. Розповідь  про  Т.Г. Шевченка

Вихователь: А ще  наша  країна  відома  поетами  і  письменниками, які  любили  і  прославляли  Україну в  своїх  віршах. З одним з них  ми  зараз  познайомимось.

Дуже давно в українській бідній родині в маленькій, селянській хаті, жив маленький хлопчик, якого звали Тарасиком Батька його звали Григорій Іванович, а маму — Катерина Якимівна. Жили  вони дуже бідно, щоб прогодувати родину, багато працювали, а сім’я була чималенька — п’ять сестричок Тарасових, і два братики. А звали їх Катери на, Ярина, три Марії, Микита і Йосип. Старша сестра Катерина була Тарасові за няньку. Вона доглядала меншеньких дітей, годувала їх, коли батьки працювали на панському полі. Тарасик дуже любив свою сестру, слухався її Він був допитливим, вразливим, усім цікавився. Дуже любив природу, раненько прокидався і біг до річки зустрічати схід сонечка. Дасть Катерина йому маленький олівець і клаптик паперу, і малює Тарасик річку, дерева, квіти, а як немає олівця та паперу — то й паличкою на піску малює. Ще коли Тарасик був маленьким, підійде, бува, до Катерини, коли вона читає, і про сить: «Навчи і мене» Ріс Тарас і все від матері та діда в голову клав. А потім сам почав склада­ти вірші, які народ співав, Як свої пісні. Із маленького хлопчика Тараса ви­ріс український народний поет, і почали його звати Тарасом Григоровичем Шевченко. (Демонстрація портрета Т. Г. Шевченка.)

5. Слухання  уривка  вірша  Т.Г. Шевченка «Тече вода з-під явора»

 Ось послухайте вірш відомого  українського поета Т.Г. Шевченка «Тече вода з-під явора».

- Про що розповідає вірш?

- А які вірші ви знаєте?

 6. Фізхвилинка:  Українська народна гра «Калина».

                               Діти стоять у колі і співають пісню:

 Ой на горі калина, (3 рази плещуть у долоні)

Під горою малина, (присідають, тричі плещуть у долоні)

Ой так, на горі калина,( тричі тупають правою ногою)

Ой так, на горі малина. (обертаються вліво навколо себе)

Там зійшлася дітвора, (ступають чотири кроки вперед)

Танцювати почала. (роблять чотири кроки назад)

Ой так, там зійшлася дітвора, (тупають лівою ногою)

Ой так, танцювати почала. (обертаються вправо навколо себе)

Діти сідають за столи.

7. Ліплення  кетягів  калини

 Вихователь: Українська  мова багата на  прислів’я.  Діти, послухайте  прислів'я «Без верби та калини - нема України», як ви це розумієте? (уточнює, доповнює відповіді дітей).

  -І ми сьогодні з вами спробуємо виліпити  багато кетягів калини і прикрасити ними нашу групу. Показує  кетяг калини:

- Якого кольору кетяг? А листячко? Якої форми ? Кольору?

Закріплює, якими прийомами будуть ліпити ягоди, гілки, листя (скочування,розкочування,сплющення, вирізання стекою, з`єднання).
8. Показ ліплення  вихователем

9.  Пальчикова  гімнастика

МОЯ РОДИНА

             Підняти руку долонею до себе і відповідно з текстом вірша у певній послідовності пригинати пальці, починаючи з безіменного, потім мізинець, вказівний палець, середній і великий.

Знаю я, що в мене

Будинки дружна сім'я:

Це - мама,

Це - я,

Це - бабуся моя,

Це - тато,

Це - дід.

І в нас розладу немає.

10. Самостійна робота дітей під музичний запис пісні «Одна калина».  Індивідуальний підхід в допомозі дітям.

11. Аналіз  робіт

Після завершення ліплення вихователь пропонує викласти кетяги калини на підготовлені декоративні тарілочки.

12.Підсумок.

- Яке було заняття?

• Про що ви дізналися?
• Як називається країна, в якій ми живемо?
•  Як називається народ, який живе на Україні?
• Якою мовою ми розмовляємо?
• Що ви ліпили?

Тема: "Оселя наших пращурів"

Мета: удосконалювати  координацію  рухів  в  обмеженому  просторі  приміщення, підтримувати  цікавість  до  рухових  ігрових  вправ, розширити  знання  вихованців  про  особливості  вигляду  екстер'єру  української  хати  минулого, матеріалу, які  використовувалися  для  її  спорудження  тощо; покращувати  логічне  мислення, розвивати  монологічне  мовлення, закріпити  в  активному  словнику  назви  житла  та  його  складових, виховувати  любов  до  мистецьких  традицій  українського  народу.

Обладнання: картинки  із  зображенням  старовинної  української  хати, інтер’єр  української  хати, портрет Т.Г.Шевченка в молодому віці.

                                                 Хід  заняття

Психогімнастика.

Бесіда за ілюстрацією «Як ти, українська  хато?»

Вихователь. Діти, кажуть, що  Батьківщина  починається  для  кожного  з  нас  із  рідної  домівки, дому, де  він  народився  і  зростав,із  батьківського  порога, рідної  оселі. Розкажіть, в  якій  оселі  живете  ви? ( Відповіді  малят). Усе  це – сучасні  житла.

А  зараз  я  хочу  розповісти  вам  про  ту  оселю, в  якій  жили  українці  в  минулому. Давайте  розглянемо, який  же  вигляд  мала  традиційна  старовина  українська  хата. Подивіться, якою  була  вона  зовні? (Біленькою, гарною, невеличкою, мальовничою). Хати  раніше  споруджували  не  із  цегли  і  не  з  бетону, а  із  соломи  та  глини. Не  просто  було  побудувати  таку  хатинку – затишну  та  теплу, з  міцними  стінами  та  дахом. Дах  старовинної  хати  також  укривали  соломою. Коли  хатку  освітлювало  вранішнє  сонце, солом'яний  дах  виблискував, мов  золото. Зверху  на  кожній  хатині  був  димар, через  який  виходив  дим, коли  затоплювали  піч.

Огороджували  традиційну  українську  хату  плетеним  парканом – тином, біля  якого  часто  садили  фруктовий  садок  або  просто  квіти, соняшники, мальви, калину.

Ось  у  такій  білій  хатинці-мазанці, може, побачили  світ  ваші  прапрадід  чи  прабабуся…Потім  вони  виросли, покинули  рідну  домівку, але  вона  залишилася  в  їхньому  серці  як  світлий  спогад  про  дитинство, про  юні  роки, про  своїх  батьків  і  дідів. (Малята  ще  раз  розглядають  ілюстративний  матеріал, задають  педагогу  запитання, що  їх  цікавлять, обмінюються  враженнями). Саме таку хату описував Т.Г.Шевченко у вірші «Моя хата».

Читання  та  обговорення  літературного  твору  за  темою: «Моя  хата» Т. Шевченко

Вихователь  виразно  читає  дітям  уривок  вірша.

                І  досі  сниться: під  горою

                Між  вербами  та  над  водою,

                Біленька  хаточка. Сидить

                Неначе  й  досі  сивий  дід

                Коло  хатиночки  і  бавить

                Хороше та  кучеряве

                Своє  маленьке  внуча.

Запитання  до  тексту:

Розкажіть, який  сон  часто  снився  Шевченкові? Які  спогади  Шевченкові  навівала  думка  про  рідну  хатину?

Якою  ви  уявляєте  хату  поета? Як  ви  думаєте, чи  важливо  дорослій  людині  пам'ятати  оселю  свого  дитинства, своїх  батьків  і  дідів?

Яке  враження  справив  на  вас  цей  віршик?

Давайте розглянемо портрет Шевченка в молоді роки та хатину, яку він описав у вірші!

Фізкультхвилинка «Зведемо  хатинку»

Дорослий  читає  віршовані  рядки, а  малята  виконують  ігрові  рухові  дії.

                Щоби  спорудити  добру  хату,

                Треба  глини  замість  багато:

                Ось  так  ніжками  ми  тупцювали –

(Малята  збираються  в  купу  та  енергійно  тупочуть  ногами).

                Глину  для  хатини  замішали.

                Станемо, малята, столярами

                Та  змайструємо  в  хату  двері-рами,

(Присідають  і  стукають  уявним  молотком).

                Щоб  щоранку  ніжний  промінь  сонця

                Зазирав  в  хатинку  крізь  віконця.

(Підводяться  і  простягаються  уперед  руки, витягуючи  шию.

                Мовна  гра «Розкажи  про  хату»

Логічна  гра «Вибери  правильний  варіант»

Педагог  спонукає  малят  вибрати  логічно  правильні  варіанти  і  дати  відповіді  на  запитання.

Українську  хату  вкривали  шифером  чи  соломою?

Стіни  хати  зводили  з  цегли  чи  з  глини?

Хата  була  зовні  світла, біла  чи  темна?

Традиційна  українська  хатина  була  двоповерховою  чи  одноповерховою?

Рами  і  двері  хатини  бути  пластиковими  чи  дерев'яними?

Хату  огороджували  дощаними  чи  плетеним  парканом?

Українські  хати  називали  мазанками  чи  теремками?

При відповіді вихователь при необхідності може допомогти.

Вихователь читає оповідання.

Яка  стежка  найкраща?

Засперечалися  дітки, яка  стежка  найкраща.

До  крамнички, бо  там  є  цукерки.

Ні, до  школи, бо  там  є  дітки.

Ні, до  річки, бо  можна  скупатися.

Ні, в  садок, бо  там  є  груші, яблука.

Ні-і, в  поле, бо  там  просторо….

Аж  тут  приспіла  мама. Дітки  і  питають, яка  стежка  найкраща?

Додому, дітки. До  рідної  хати.

Підсумок:

• Куди кожного дня ви поспішаєте з садочка?  Чому?
• Чи згодні ви з словами в оповідання про те, що найкраща стежина – до рідної домівки!