Сторінка музкерівника
Коваленко Інна Володимирівна
музичний керівник
освіта - вища
Кіровоградський державний педагогічний університет ім.В.Винниченка
2014 рік
"Музичне мистецтво"
/uploads/editor/430/69255/sitepage_23/files/prezentaciya_kovalenko_i_v_1_.ppt
Дроворуб Владислава Борисівна
музичний керівник
освіта - середня спеціальна
Кіровоградське музичне училище
концертмейстер
/uploads/editor/430/69255/sitepage_23/files/2_prezentaciya_drovorub_v_b__kopiya.pptx
Дяченко Галина Федорівна
музичний керівник
Кіровоградський державний педагогічний університет ім.О.С.Пушкіна
"Вчитель музики і співів
«Музика – уява – фантазія – казка – творчість – ось доріжка, йдучи якою дитина розвиває свої духовні сили».
Василь Сухомлинський
Навіщо дитині потрібна музика? На це запитання відповідають не педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.
Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: „піди туди, не знаю куди”. Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.
Діти, в свою чергу, завдяки таким педагогам, розкривають свої серця, перетворюючись у ельфів, які розуміють „мову вітру і квітів”, а також „бачать музику” і „танцюють вірші”. Такі педагоги вносять у практику музичного виховання свій досвід, і батьки бажають віддати саме до них свою дитину.
А що робити іншим музичним педагогам, які хочуть дещо змінити у своїй роботі? Вихід є – потрібно навчитись працювати по-іншому, взяти за основу педагогіку, в якій не дитину пристосовують до методики, а методику до дитини.
ЯК ВИХОВУВАТИ МУЗИЧНІСТЬ ДИТИНИ
1. Необхідно розвивати музикальність дитини, незалежно від віку або природжених даних. Досвід показав, що музикальність, навіть зовсім незначна, легко піддається розвиткові, якщо займатися планомірно і цілеспрямовано. Робити це необхідно тому, що здатність сприймати музику, переживати її і навіть створювати – є загальнолюдська особливість.
2. Батьки повинні цікавитись, що і як співає дитина, які нові пісні вона вивчила в дитячому садку. Треба привчати дітей виконувати вивчені пісні в колі сім’ї, виховувати в них сміливість, невимушеність, виразність виконання.
3. Дорослі мусять берегти слух дитини від шкідливих впливів: різкі, гучні звуки (крик, шум, увімкнуте на повну силу радіо) – все це негативно відбивається на гостроті її слуху. Треба берегти голос дитини, не дозволяти кричати, голосно співати.
4. Потрібно залучати дитину до театру, особливо, музичних вистав, бажано робити це систематично. Музика допоможе дитині не лише відчути прекрасне, а й усвідомити його. Емоційний вплив музики набагато більший, ніж вплив будь якого іншого мистецтва.
5. Перегляд дитячих передач (мультфільмів, фільмів), прослуховування аудіо касет має бути тривалістю 20-30 хвилин за 1 сеанс. При цьому це має бути колективний перегляд, щоб дитина змогла отримати коментар по ходу дії. Дуже важливо, щоб одержані враження сприяли формуванню доброго смаку, всебічному розвитку дитини, несли позитивний настрій, максимально уникати агресії на екрані та в музиці.
6. Залучати дітей до сімейних традицій, знайомити їх з народними обрядами Харківщини та України, співати з ними українські народні пісні, розмовляти на Українській мові (яка є дуже мелодійною та співучою, образною та виразною) це впливає на патріотичні почуття дитини.
7. Бажано співати дітям колискові, святкові, дитячі та патріотичні пісні. Спільні співи посилюють довіру, взаєморозуміння, позитивні емоційні контакти, які полегшують виховний вплив на дитину.
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
"МУЗИКА ПОЧИНАЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ СЛОВО"
Виховання малюків починається з виховання та самовиховання Батьки повинні знати, що з дітьми починати займатися музикою потрібно з раннього віку. До кожної дитини, незалежно від ступеню її обдарованості( і навіть у тому випадку, коли у неї спочатку не спостерігається помітної тяги до музики), можна знайти відповідний підхід, ” підібрати ключ” до дверей, що ведуть у світ музики.
Таємниця того, що прийнято називати вмінням займатися з маленькими дітьми, полягає у здатності педагога та батьків, не відриваючи дітей від природного для їх віку "ігрового” середовища, непомітно ввести у світ звуків, розбудити в них любов до музики. Одночасно зі знайомством із необхідними для спілкування словами та фразами, які зазвичай дитина опановує до трьох-п яти років, ми вчимо її любити рідну мову, відчувати її мелодійність та різноманітність.
Не менш серйозно потрібно відноситися до знайомства з мовою музики. Для людини повинно бути відкрито не тільки читання літературних творів, але й слухання шедеврів музичного мистецтва, їх розуміння. Музика, можливо навіть більше, ніж інші мистецтва, робить людину благороднішою, добрішою, чуттєвішою. Її мова інтернаціональна і не потребує перекладу, в той самий час, вона здатна донести до серця найглибші та найтонші відчуття, які час від часу неможливо донести словами. Недарма кажуть "Музика починається там, де закінчується слово”
Вселити в серце дитини бажання оволодіти мовою музики — завдання, результат якого в великій мірі залежить від спільних зусиль педагогів та батьків.
МУЗИЧНІ ІГРИ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
«Дитина- суб’єкт творчості, маленький художник. Ніхто, крім нього, не знає вірного рішення творчої задачі, що стоїть перед ним. І перша справа педагога постаратися, щоб перед дитиною завжди стояла саме творча задача …» (А.А. Мелік-Пашаєв)
Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості у дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору,формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних інструментів та бажанню грати на них.
Креативність у музичному вихованні формує у дітей розвиток творчості, імпровізації у співах, музично-ритмічних рухах, а також грі на дитячих музичних інструментах.
Для цього потрібно:
• Достатньо розвинуте музичне сприйняття.
• Деякий об’єм знань, умінь та навичок у тому, чи іншому жанрі музичної діяльності.
• Зацікавленість музичного керівника та його підготовленість у даному питанні.
• Добірка музики, яка несе емоційне та смислове навантаження, визиває у дітей бажання рухатись.
• Вибір цікавого завдання, пов’язаного зі співами, чи грою на дитячих музичних інструментах.
Використання ігрових прийомів для розвитку креативності на музичних заняттях широко використовуються у всіх видах музичної діяльності дітей.
Увагу зосереджено на грі як формі пізнання дитиною світу та відображення власних вражень про нього; визначенні та розгортанні ігрового сюжету як показника особистісної зрілості, життєвої компетенції, змістовності гри (це вкрай важливо нині, коли ігрові сюжети трансформуються у небажаному напрямі); оволодінні дошкільником правилами рольової поведінки; зв'язку його знань з ігровими можливостями; ролі іграшки як засобу формування світосприймання дошкільника, реалізації ігрового задуму, перетворення ігрового простору.
1. Виховувати любов та інтерес до музики. Тільки розвиток емоційної чуйності і сприйнятливості дає можливість широко використовувати виховний вплив музики.
2. Збагачувати враження дітей, знайомлячи їх у виразно організованій системі з різноманітними музичними творами і використовуваними засобами виразності.
3. Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності, формуючи сприйняття музики і найпростіші виконавські навички в області співу, ритміки, гри на дитячих інструментах. Знайомити з початковими елементами музичної грамоти. Все це дозволить їм діяти усвідомлено, невимушено, виразно.
4. Розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, ладо-висотний слух, почуття ритму), формувати співочий голос і виразність рухів. Якщо в цьому віці дитини навчають і залучають до активної практичної діяльності, то відбувається становлення і розвиток всіх його здібностей.
5. Сприяти розвитку музичного смаку. На основі отриманих вражень і уявлень про музику проявляється спочатку вибіркове, а потім оцінювальне ставлення до виконуваних творів.
6. Розвивати творче ставлення до музики перш за все в такій доступній для дітей діяльності, як передача образів у музично-ритмічних рухах, пісенних імпровізаціях, в іграх і драматизації.
У дитячому саду ми щодня займаємося музичною діяльністю. Працюємо над розвитком музичних здібностей, прищеплюємо естетичний смак.
Дитячий садок і сім’я – два головних колектива, відповідальних за розвиток та виховання дитини.
Музичне мистецтво має величезне значення в розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованні. Починаємо працювати з дітьми у віці від двох до семи років і проводжаємо їх в школу. На цьому етапі шляху тривалістю в п'ять років дітки систематично, послідовно займаються всіма видами музичної діяльності. Вчаться слухати музику, співати, танцювати, виконувати ролі у театралізованих виставах.
В процесі розучування, співу в дітей розвивається пам’ять, міцніють голосові зв’язки, уміння правильно дихати. Йде постійна робота над дикцією. Дитина вчиться правильно наспівувати звуки, слова, речення, виразно, ритмічно, красиво танцювати, висловлювати в танці свої почуття і емоції, запрошувати на танець один одного і проводжати після танцю.
Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава; надалі вона буде почувати себе впевнено в будь-якій ситуації.
Також прищеплюємо любов до класичної музики, розширюємо кругозір. При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага. Це вже підготовка до школи та подальшого життя. Ми бачимо в кожній дитині таланти і здібності, допомагаємо їх розкрити.
Музика – засіб виховання, коли воно усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини.
Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення. Тому на музичних заняттях ми ретельно відбираємо музичний матеріал.
Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час.
На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально. Велика увага приділяється такому інструменту як – голос. Саме голос здатний стати основою музичної культури людини в майбутньому.
На ранках ми часто показуємо музичні казки. Казкові вистави користуються у дітей незмінною любов’ю. Їх можна використовувати як чудовий ключик, який відкриває дверцята в навколишній чарівний світ образів, фарб, звуків, рухів.
Навчаючи співу, ми враховуємо фізіологічні особливості дитини, методику роботи над диханням, темпом, дикцією. Пісенний і танцювальний репертуар підбирається відповідно до вікової групи.
Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. На музичних заняттях ми вчимо дітей любити співати пісні, вміти слухати музику різних жанрів, правильно, красиво і естетично рухатися.
Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті, не руйнуючи чудовий світ дитини.
«Намалюй музику!»
СВЯТО ПРИСВЯЧЕНЕ МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ МУЗИКИ
Тема: «Співаємо,танцюємо – всіх зачаруємо»
Мета: Сприймати музику як джерело емоцій та почуттів, відчувати своєрідну емоційну мову музики.
Розвивати інтерес до різних музичних інструментів, викликати бажання грати на них.
Вчити дітей ритмічно рухатись під музику згідно характеру, динаміки, темпу музичного супроводу.
Виховувати у дітей естетичний смак, інтерес до музичної діяльності, класичної музики, до надбань національної та світової культури. Виховувати в дітей любов до класичної музики; формувати музичні здібності, естетичний смак, оцінне ставлення до творів музичного мистецтва; залучати дітей та їхніх батьків до емоційного сприйняття музичних творів композиторів-класиків; виховувати високі морально-естетичні якості особистості.
Матеріал. Аудіо запис класичної музики, костюм Королеви музики, скриня, музичні інструменти, скрипка, сопілка, бандура, рояль, баян, металофон, бубни, маракас, тарантелла, музичний трикутник.
Зала має вигляд музичної вітальні.
ХІД ЗАХОДУ
Звучать у запису фрагменти відомих класичних творів. (Заходять діти старших груп)
Муз керівник. Добрий день, шановні гості та любі діти! Ми радо вітаємо вас у нашій затишній музичній вітальні. Сподіваємося, що ця зустріч із чудовою музикою — подарує нам усім насолоду й добрий настрій.
Немає такої людини на Землі, яка би не любила музику ... І не важливо, що за стиль, головне, що її об'єднують одні й ті ж 7 нот, а інше - варіації на тему. Тому, зовсім не дивно, що 1-го жовтня 1983 ЮНЕСКО заснувала Міжнародний день музики. Хоча, історично, день музики почали святкувати ще з 1975 року з подачі найбільшого композитора і музиканта Дмитра Шостаковича.
У нашій країні святкування Дня музики стало традицією з 1996 року, коли виповнилося 90 років з дня народження музиканта.
З давніх часів музика знайома і відома всьому людства.
У цей день я вітаю всіх тих, хто любить музику і присвятив їй своє життя, тих, хто складає музику і дарує її людям або просто слухає.
№1. Звучит класична музика А.Вівальді «Осінь»
№2. (ВІДЕО) «Музичне мистецтво»
№ 3. Королева музики. Це диво-музика! В ній сила чарівна.
В ній влада над душею незбагненна,
Коли туди вривається вона у вирі насолоди і натхнення
Чи туги хвилею намов дев’ятий вал заповнює усі твої клітини
І такий емоцій шквал підніметься в душі у цю хвилину,
Це ж просто звуків перегук, злиття мелодія здавалося б дрібниця
Аж ні це диво, чари і життя, велика незбагненна теємниця.
Музкерівник. Музико! Чарівне диво! Звідки ти, така грайлива? Ти надовго завітала?
Королева музики. Назавжди!
Музкерівник. Чи не зникнеш ти куди?
Королева музики.
Завітала я до зали, де я завжди панувала, —
У садку, на ґанку білім, у твоєму серці милім...
Щоб лунало на весь світ:
Всі діти.Здрастуй, Музико!
Королева музики. Привіт!
Музкерівник. А хто знає, де живе музика?
№ 4. Скрипічний ключ. здрастуйте малята!
Ви зібрались всі на свято - Свято музики чудової,
Муз керівник. У цьому співучому дивному краї музичні пригоди на тебе чекають.
Свято музики у нас,
Скрипічний ключ. Запросив усіх я вас привітаймось дружно всі
До,ре ,мі,фа,соль,ля,сі. (виходять діти-нотки з інструментами)
№5. Пісня «Сім нот» (оркестр ноток)
Королева музики. О, та я чую, що ви все про музику знаєте. А я покажу вам щось цікаве. У мене є ось ця чарівна скринька, я прихопила її з собою.
Ось ця скринька механічна, на проста вона музична.
Як зачинена - мовчить, а відчиниш – зазвучить.
Тут мелодія ночує, до вподоби всім, хто чує.
№6. Скрипічний ключ відчиняє скриньку, звучить мелодія
Королева музики. (об’являє)
- Ф-но - Ткаченко Марина
Скрипічний ключ відчиняє скриньку звучить мелодія
Королева музики. інструмент цей дерев’яний духовий,
Флейта теж прийшла до нас із давнини.
Є в ній отвори маленькі треба дути,
Щоб тоненькі й ніжні звуки з них добути
Королева музики. (об’являє)
2. Флейта - Черкас Юля Дитина. Дитяча п’єса «Кошеня»
Скрипічний ключ відчиняє скриньку, звучить мелодія
Королева музики. Загадки про скрипку
Як смичок струни торкнеться, вона піснею озветься.
Дуже ніжну душу має, що сміється і ридає.
Королева музики. (об’являє)
- Скрипка - Терещенко Влад В. А. Моцарт «симфонія №40»
Королева музики. Що ж тепер ви знаєте як чарівно звучить скрипка
Зазираєм в скриньку знову, вибираєм щось чудове.
Загадка про баян
Що за гість прийшов у дім? Скільки ґудзиків на нім!
А почнеш їх натискати, - починає гість співати!
Королева музики. (об’являє)
4. Баян. Карманний Дмитро - «На вушка Лягають»
Як до рук його візьмеш і міхами розведеш,
Ще й натиснеш ґудзики – злинуть звуки музики
Королева музики. (об’являє)
5. Акордеон. Яна Макарова – ян Табачник «Циганські мелодії»
Самсонов Микола - Римський-Корсаков «Політ джмеля»
Скрипічний ключ відчиняє скриньку, звучить мелодія
Королева музики. (об’являє)
- Вокал. - Гагарина Кира – пісенька «Знов надворі дощик»
Скрипічний ключ відчиняє скриньку звучить мелодія
Королева музики. Зазираєм в скриньку знову,
Вибираєм щось чудове. (диск)
Музкерівник. Ми продовжуємо свято. До гри запрошую, малята.
№7. Музичнодидактична гра «Впізнай мелодію»
Королева музики. У царстві музики казковім звучить свята музична мова.
І розуміють в цілім світі її усі – дорослі й діти.
Мова музики одна – радість всім несе вона.
№8. Загальний танок «Ми танцюєм буги-вуги»
Музкерівник. Ми закінчуємо свято. Було весело, малята?
Всі за мною вирушайте. Любі гості, прощавайте і про нас не забувайте.
№9. Звучить весела музика, всі виходять із зали
Сприймання дітьми класичної украінської музики
як чинник розвитку музичного слуху
Перебудова освіти в Україні на принципах гуманістичного підходу до дитини передбачає створення умов для розвитку її творчих здібностей і пробудження інтересу до пізнання. Вже в дошкільному, а потім і у молодшому шкільному віці, сприймання музики є одним із засобів формування особистості дитини. Яскраві музичні враження сприяють залученню дітей до музичного мистецтва у процесі різних видів музичної діяльності, а саме: сприймання, виконавства і творчості. Сприймання музики є провідним видом музичної діяльності. Розвиток сприймання збагачує всі творчі прояви дітей. Важливість формування у дітей музичного сприймання на основі музичного репертуару доводили Д.Б.Кабалевський, Н.А.Шацька, Н.А.Ветлугіна та багато інших музичних діячів . Д.Б.Кабалевський відводив музичному сприйманню домінантну роль . В дитини у процесі розвитку музичного сприйняття змінюється й інтерпретація музики – від бідних, одиничних, конкретних характеристик до яскравих, розгорнутих, багатих уявлень.
Завданням нашого дослідження є: вивчити сучасний стан розробки проблеми розвитку сприймання музичних творів дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку в науковій, методичній літературі та педагогічній практиці; уточнити сутність поняття “естетичне сприймання” та динаміку розвитку його структурних компонентів у дітей; виявити та експериментально обґрунтувати ефективні умови розвитку в дітей сприймання української класичної музики; розробити методику розвитку сприймання музики через твори українських класиків.
Розуміючи всю складність розвитку сприймання дитиною творів українських класиків, окреслимо, на наш погляд, пріоритетні напрями розвитку сприймання музики.
Передусім, це рівень сформованості художньо-естетичного розвитку дитини. Практика роботи з дітьми, спостереження, а також досвід колег доводять, що найкраще і найлегше молодші школярі сприймають твори, назви яких їм відомі і відповідають змісту музики. Прикладом можуть слугувати такі твори: “Пташка” композитора В.Сокольського, “Хвороба ляльки” та “Марш дерев’яних солдатиків” композитора П.Чайковський та ін.
Порівняно легким є сприймання як дітьми старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку, музики танцювального та пісенного характеру, з простою та легкою мелодією: наприклад, “Марш” композитора С.Прокоф’єва, “Гопак” український народний танок, “Ой є в лісі калина” українська народна пісня тощо.
Сприймання музики буде яскравішим і глибшим, якщо перед слуханням педагог дасть пояснення про композитора, умови виникнення ідеї написання музичного твору. Так, дітям подобається, коли педагог розповідає біографію композитора, але не сухі факти, а ті моменти життєдіяльності композитора, які б були цікаві та доступні розумінню дитини певного віку. Також дітям цікаво слухати розповіді про те, де мандрував композитор, в яких умовах було написано твір. Якщо розповідь буде підкріплена ще й ілюстративним матеріалом, то таке пояснення може відіграти роль поштовху, який спрямовує увагу дітей на п’єсу, дає роботу уяві та примушує їх із великою цікавістю слухати. Зацікавившись особистістю композитора, діти висловлюють бажання дізнатися ще більше про нього, познайомитися з його творами.
Ефективним для сприймання музичного твору є зв’язок між різними видами мистецтва. У процесі розвитку навичок музичного сприймання педагог користується переважно засобами свого предмета, не робить акценту на міжпредметних зв’язках, внаслідок чого ясне мислення та глибоке переживання обмежуються вузькими рамками музичної дисципліни.
Музика, образотворче мистецтво, література, запропоновані комплексно, є тими чинниками, які здатні сформувати певне музичне сприймання, відчуття, а також зародити у дитині потребу творчої діяльності.
Контрастне порівняння музичних образів у різних творах допомагає краще, яскравіше і наочніше їх сприймати: “Хвороба ляльки” та “Нова лялька” П.Чайковського; “Не хочуть купити ведмедика” та “Купили ведмедика” В.Косенко. Пропонуючи дітям такі твори, спочатку можна зосередити їх увагу на назві твору, дати можливість, ще до того як прозвучить музичний твір, за назвою охарактеризувати його. Використання цього прийому зацікавить дітей у прослуховуванні музичного твору, а також дасть можливість більш глибоко сприйняти цей твір і порівняти його з уже уявленим раніше характером.
Неабияке значення під час сприймання музичних творів має ознайомлення дітей із видами музичної виразності. Це може бути ритм у творі “Марш” С.Прокоф’єва, темп у творі “Козачок” українська народна музика; загальний характер у творі “Колискова” Я.Степового; форма побудови твору в “Увертюрі до опери „Кармен” Ж.Бізе тощо.
Під час розбору твору, з’ясування й усвідомлення окремих елементів засобів музичної виразності, їх виражального значення ми використовували метод порівняння. Так, дітям другого класу після прослуховування веселого танку “Козачок” П. Чайковського пропонувалися такі запитання: Чому танок вийшов саме веселим? Якщо зіграти або проспівати повільно, чи залишиться танок таким же веселим? Якщо співати зовсім тихо, буде танок таким же веселим? Яке значення має супровід для характеру цього танцю? тощо. Аналіз наших спостережень доводить, що дитячі висловлювання про характер музичного твору, почуття, настрій, що виражені в ньому, не відрізняються різноманітністю. Висловлювання дітей бувають лексично бідними, що у подальшому заважає їх сприйманню.
Активне використання прийому контрастного порівняння музичного твору дало нам можливість пропонувати дітям музичні твори різні за характером або за іншими засобами музичної виразності, проте близькі за тематикою, або такі, що мали однакову назву (наприклад: “Зустрічний марш” С.Чернецький, “Футбольний марш” М.Блантер, “Марш дерев’яних солдатиків” П. Чайковського).
Слухання дітьми цих творів допомогло нам підвести їх до думки, що засоби вираження, які використано в цих творах, не випадкові, і що вони необхідні для того, щоб виразити у творі все так, як цього бажав композитор.
Краще сприймання творів можливе лише за умов їхньої повторюваності не лише тільки на одному занятті, але й у наступних. Як відомо, знайома музика сприймається з більшою охотою і краще запам’ятовується. Для того щоб повторення твору для дітей старшого дошкільного віку не було набридлим, бажано кожного разу показувати твір під новим кутом зору – це пояснення загального характеру твору, супровід, зміна частин твору. Для молодших школярів ці прийоми ускладнюються.
Глибоке сприймання дитиною музики неможливе без гарно розвиненого музичного слуху.
Слух – це сприймання звука, перш за все, через вухо, ось чому існує такий термін, як “музичне вухо” . Людина з “музичним вухом” чутко реагує на музику: вона її чує, де б вона не звучала, сприймає її за різних обставин. На заняттях ми намагалися завжди направляти музичний слух дітей на пізнання музичних уявлень. Так, Б.Асаф’єв пише: “Найбільш складним, але й найвищим, чого треба досягти в роботі над композиторським слухом, – це навчитися чути (сприймати повною свідомістю, концентрованою увагою) музику в одночасному охопленні всіх її компо¬нентів, що розкриваються слуху”.
Це завдання достатньо складне й малодоступне для молодших школярів, але саме в ньому можна знайти шляхи розвитку слуху. Слух, як і всі здібності, можна розвинути в діяльності, а саме – у процесі сприймання музики.
Музичне мистецтво – особлива форма відбиття дійсності, в якій найважливішу роль відіграють почуття та емоційна сфера. Пізнання, що відбувається у процесі сприймання музики, специфічне, воно не може зводитися лише до діяльності думки, але обов’язково повинно являти собою єдність емоцій та розуму, свідомості та почуттів.
У своїй науковій праці М.В.Субота пише: “Істотним моментом сприймання музики є емоційно-оцінні реакції, які відбивають глибинний процес освоєння слухачем твору, у ході якого твір співвідноситься з усіма сторонами особистості й індивідуальності слухача, з його психічною організацією, темпераментом, системою ідеалів, навіяних оточуючою його культурою суспільства, але індивідуально ним відбитою”.
Дослідити і змоделювати процес розвитку сприймання музичних творів дітьми молодшого шкільного віку надзвичайно важливо, оскільки цей розвиток відбувається позасвідомо і в кожному випадку індивідуально. Для кожної дитини процес сприйняття однієї й тієї ж форми музичного твору викликає різні смислові відгуки. С.Шип так висловив ці смислові відгуки: “...для однієї групи слухачів зміст музики зводиться до емоційних переживань. До другої належать ті, хто слухаючи музику, “малює” у своїй уяві якісь зорові картини. У третьої – музика активізує понятійне мислення... Четверта група уявляє собі через музичне сприймання життєві події... Є й такі, хто зосереджує увагу на самому процесі розгортання форми і спостерігає з насолодою за грою звукових барв, розвитком мелодичного малюнка, тематичного матеріалу”.
В Україні впродовж віків народна творчість була невід’ємною частиною культури народу і сприймання дитиною цієї культури починалося з сім’ї. Специфічні особливості і риси народної творчості згодом визначили її національний характер. Корені цієї творчості мали відбиття в музиці українських класиків.
Тому сприймання дітьми як старшого дошкільного, так і молодшого шкільного віку визначається змістом та близькістю тематики української класичної музики дитячим інтересам.
Діти, які відвідували дошкільні навчальні заклади, більш вигідно відрізняються від своїх одноліток у класі, коли йдеться про глибину сприймання творів української класичної музики під час навчання у початковій школі. На думку Л.Кузнєцової, “музика українських композиторів-класиків глибоко реалістична і народна,... проста формою і є хорошим матеріалом для початкового виховання дитини”.
Сьогодні на національну культуру має вплив культура багатьох народів і країн, а саме: народна культура Африки та Європи. Як відомо, покоління 80-90-х років ХХ ст. виховувалось на нових культурних традиціях, тому діти в сім’ях не одержують належного впливу національної культури на свій естетичний і духовний розвиток. Велику роль мистецтва в розвитку духовності суспільства та окремої людини неможливо переоцінити. На нашу думку, важливим є те, щоб діти нового покоління не забували, а, насамперед, збагачували свої музичні уявлення про твори українського народного мистецтва, а також про твори українських класиків, з якими вони познайомилися ще під час перебування у дошкільному навчальному закладі.
Аналіз чинних програм “Малятко”, “Дитина в дошкільні роки”, “Дитина”, “Українське дошкілля», «Я у світі», свідчить про те, що основна увага в них приділяється лише творам народного мистецтва або творам в обробках українських композиторів. Ось чому в початковій школі, коли життєвий досвід дітей збагачується новими уявленнями, треба як можна більше вводити їх у світ сприймання музики українських класиків, таких як-от: С.С.Гулак-Артемовський, М.В.Лисенко, М.Д.Леонтович, К.Г.Стеценко, Я.С.Степовий.
Під час планування роботи з дітьми ми спиралися на ґрунтовну спадщину класика української музики М.Лисенка (1842-1912), який особливу увагу приділяв вихованню дітей і розвитку їх сприймання. Його перший збірник для шкіл “Молодощі” (1875) охоплював 25 дитячих ігор та 13 веснянок із фортепіанним супроводом композитора, а “Збірка пісень у хоровому розкладі, пристосованому для учнів молодшого й підстаршого віку в школах народу” (1901) була цінним внеском у розвиток музичного сприймання школярів. Використані нами у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку музичні опери “Коза-дереза”, “Пан Коцький”, “Зима і Весна” мали близьку до розуміння дітьми тематику, тому що уводили їх у світ казки.
Під час слухання цих творів діти вчилися розуміти й емоційно сприймати їх. У молодшому шкільному віці переважає образний характер мислення, конкретно пов’язаний із життєвим досвідом, досить розвинені асоціативно-зорові уявлення. Музика, яка складена з використанням казкових сюжетів, дає можливість педагогу ознайомити дітей із засобами музичної виразності та зі звуковою палітрою, що характеризує казкових персонажів.
Нами також активно використовувався багатий педагогічний досвід М.Леонтовича (1877-1921). Композитор прагнув не тільки викликати в дітях інтерес до музики, не тільки залучити дітей до самостійної творчості, а й навчити їх сприймати музику. Не викликає сумнівів той факт, що без цілісного сприймання, неможливо емоційно відтворити той чи інший твір. Зазначимо, що роботи фундатора дитячого музично-ігрового репертуару В.Верховинця (1880-1938), а саме твори з його посібника “Весняночка” (1925), успішно вирішували проблему музичного розвитку дітей шляхом залучення їх до активної ігрової діяльності. Композитор-педагог переконливо доводив: ніщо так не розвиває розумові і фізичні здібності дитини, її сприймання музики, почуття, творчу фантазію, як ігри з рухами, танцями, співом.
Отже, як свідчить проведений нами короткий аналіз педагогічної та музичної спадщини означених українських композиторів, своєю діяльністю вони не тільки заклали підвалини музично-естетичного виховання в Україні, але й окреслили шляхи музичної освіти дітей.
Співи - основний вид музичної діяльності дітей
| ||||
Музична діяльність
У нашому дитячому садочку створені умови для музичного виховання: є музична зала з фортепіано, є в наявності дитячі інструменти, музичний центр, телевізор, що сприяє залученню дітей до чарівного світу музики.
Музичне виховання є органічною складовою всього навчально-виховного процесу в дитячому садку, воно відіграє велику роль у гармонійному розвитку дитини. Музика допомагає дошкільникові глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, Батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює її мову, сприяє розвиткові її музичних здібностей.
Музичний керівник проводить музичні заняття, свята, розваги за участю вихователя. Застосовує індивідуально-диференційований підхід до своїх вихованців, різні способи педагогічного впливу з огляду на індивідуальні якості дітей, їх схибності, здібності. Для цього застосовують різні за складністю завдання на фронтальних, групових, індивідуально-групових, а також індивідуальних заняттях.
Музичний розвиток дітей буде успішним, якщо проводяться різні види музичних занять (традиційні, домінантні, тематичні, комплексні).
Структура музичного заняття:
Сприймання:
- слухання музики;
- сприймання музики у зв’язку з її виконавством;
- музично-дидактичні ігри для розвитку сенсорних здібностей.
Виконавство:
- співи;
- музично-ритмічні рухи;
- гра на дитячих музичних інструментах.
Музично-освітня діяльність:
- знання загального характеру;
- спеціальні знання які пов’язання з різними видами музичної діяльності(відомості, пов’язані з виконавством, теорією музики;
- творчість (пісенна, музично-ігрова і танцювальна, імпровізація на дитячих музичних інструментах).
Порівняння яскравих можливостей різних видів мистецтва активізує мислення збагачує естетичне уявлення, формує еталони краси. Діти під керуванням педагога накопичують різноманітні музичні враження, виховуються на високо - мистецьких зразках музичного мистецтва, сприймають «інтонаційний словник» різних епох і стилів, слухають музику в професійному виконанні (на фортепіано чи в грамзаписі). Яскравий емоційний відгук на музику створює у дітей позитивне ставлення до неї, що є неодмінною умовою формування цілісних орієнтацій особистості.
У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різноманітними музичними творами, набувають певних знань, умінь та навичок із слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів. У дітей виховується любов до музики формуються музичні здібності, оцінне ставлення до музичних творів.
/ Музичний керівник Дяченко Г.Ф./
