Заняття: «Дивіться на нас як на рівних»

Мета: сформувати поняття «милосердя», поєднувати добрі почуття з добрими словами; навчити дітей творити добро, радуватися за інших, сприймати чужий біль як свій, виховувати в дітей милосердя,жалість, добре ставлення до оточуючого світу, до інвалідів.
Обладнання: ілюстрації до теми.

Попередня робота: читання оповідання «Горбатенька» В.Сухомлинського.
                                                    Хід заняття
Добрий день,діти! Сьогодні на занятті ми поговоримо про милосердя та милосердне ставлення до слабших за себе.
- Як на вашу думку, що означає слово «милосердя»?
(відповіді дітей)

Так, діти. Милосердя – це добре, співчутливе ставлення до кого- небудь; це готовність допомогти кожному, хто потребує допомоги. Кожному з вас доводилося бачити інвалідні візочки, незрячих дітей, яких супроводжують дорослі, з людьми, які не можуть розмовляти, їхня мова – це мова жестів руками, долонями. Проте навіть маючи такі вади у фізичному розвитку, ці діти навчаються читати, писати, рахувати, знайомляться з довкіллям.

Послухайте оповідання В.О.Сухомлинського «Як  Сергійко навчився жаліти»

(вихователь читає оповідання)

Сергійко гуляв собі коло ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

— Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі.

Сергійко здивувався. А потім узяв та й кинув у ставок камінець. Дівчинка питає:

— Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

— Хіба ти не бачила? Я кинув камінець.

Дівчинка й каже:

— Я нічого не бачила, бо я сліпа.

Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить.

Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер уже не дивувався — йому серце стиснув жаль. Як же вона, бідна, живе в темряві? Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. І пожаліє її.

Запитання до дітей:

• Що сприяло виникненню у хлопчика жалості до дівчинки?
• Що відчув Сергійко, коли дізнався, що дівчинка сліпа?
• Як би ви вчинили?
• Як називають людей, які мають певні вади здоров’я ?
• Як ми повинні відноситися до таких людей ?
• Чи повинні запитувати їх про вади ?
• Чи повинні насміхатися ?

Гра «Закінчи фразу»

Слух допомагає мені …

За допомогою зору я можу…

На дотик я можу..

На нюх я визначаю….

Давайте виведемо правила поведінки у присутності людей із вадами зору.

1.Поводитися з ними, як із зрячими.

2.Запропонувати спертися на руку. Слід підтримувати його під руку.

3.Показуючи напрямок, слід давати пояснення: «Справа від нас дорога».

4.Якщо не знаєш, чи дійсно потрібна допомога, краще запитати про її необхідність.
                      

                                        Тренінг «Сліпа довіра»

Одному з дітей зав’язують очі. Той у кого очі не зав’язані, водить «незрячого» кілька хвилин. Поводир у парі має надати можливість «незрячому» партнерові доторкнутися до предметів пальцями, вести, направляючи голосом.

Запитання до дітей:

Що ви відчували, коли були в ролі «поводирів»?

В ролі «незрячих»?

Чи змогли б ви легко орієнтуватися, якби поруч не було товариша, якому довіряєш?

ТАТОВА ПОРАДА
Хлопчина вбіг із двору в хату,
До тата голосно гука:
- А я провідав у лікарні
Свого найкращого дружка.
Тож правда, тату, я – чутливий
І маю серце золоте?
Замисливсь тато на хвилину
І так сказав йому на те:
- Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди,
Про це добро, аж поки віку,
Ти, синку, пам’ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти зробиш сам добро колись, -
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались!

- Чи сподобалася вам татова порада ?
- Чого саме батько навчив сина ?

Підсумок заняття:
- Чи здатне милосердя зробити світ кращим ?
- До кого ми можемо проявляти милосердя?
- Сьогодні в Україні проживає досить багато одиноких людей, людей інвалідів, які потребують нашої підтримки, співчуття, милосердя та уваги. Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, умійте співчувати. Доброта і милосердя – це два крила, на яких тримається світ.

Комбіноване заняття з дітьми раннього віку

Тема: «У лісі взимку…»

Мета: розширити знання дітей про зимові явища у природі, формувати вміння помічати характерні собливості спостережувальних явищ, виховувати любов до природи, розвивати увагу, навички спілкування з дорослим, мовлення, мислення, пам'ять, загальну та дрібну моторику, уміння орієнтуватися у просторі, інтерес та доброзичливе ставлення до живої та не живої природи, тваринного світу.

Обладнання: фланелеграф, ялинка вирізана із картону, вата,  пташка, будиночок, сніжки, 2 кошики, іграшки зайчата, мама-зайчиха, декорації зимового лісу, зимової галявини.

Хід заняття:

Вихователь: Добрий день мої хороші. Ми сьогодні з вами вирушимо у подорож. Поїдемо у гості до Сніговичка. Хочете покататися на санчатах?

Діти: Так!

Вихователь: Тож давайте сідаємо в наші санчата і рушаємо у чарівну подорож.

Всі за мною вирушайте,

Зі стежинки не звертайте.

(Діти тримаючись за мотузку під музику заходять до групи – «їдуть на санчатах».)

Вихователь: Ось ми і приїхали!

(Діти сідають на стільчики, до них виходить Сніговичок.)

Сніговичок: Добрий день малята я Сніговичок. Я дуже радий бачити вас у себе в гостях.

Діти: Добрий день!

Сніговичок: Діти, а ви знаєте яка зараз пора року?

Діти: Так.

Сніговичок: Давайте відгадаємо загадку, яку я для вас приготував:

Раптом в лісі посвітліло,

Стало всюди чисто й біло.

А тепла, чогось нема.

Це прийшла до нас… (Зима)

Сніговичок: Молодці відгадали. Діти, що ми одягаємо взимку, коли йдемо на вулицю?

Діти: (можливі відповіді дітей) шапки, рукавички, штанці, сапошки…

Сніговичок:  А навіщо ми це одягаємо?

Діти: Щоб не замерзнути.

Сніговичок: Так, діти, щоб не замерзнути, бо на вулиці холодно, мороз, сніг.  (Вихователь виставляє фланелеграф, на якому розміщена ялинка). Діти,  що  це в нас на фланелеграфі?

Діти: Ялинка.

Сніговичок: Так, ялинка така зелена,  пухнаста, гарна. Цікаво, як потрапила вона сюди? Мабуть,  її приніс зайчик. Діти, а як ви думаєте, в ялинки є такий теплий одяг, як у вас?

Діти: Ні.

Сніговичок: А що ж  її взимку зігріває? Ось послухайте віршик, можливо,  ви здогадаєтесь в що одягає зима ялинки:

Йде зима красуня мила

В неї плаття сніжно-біле,

Черевички з кришталю –

Дуже зимоньку люблю.

Йде в засніженім уборі.

Очі сяють наче зорі

Білі коси розпустила –

Землю лагідно укрила.

Діти, так в що ж одягнені ялинки?

Діти: У сніг.

Сніговичок:  Молодці, діти, зима одягла їх у сніговий одяг. Погляньте, а наша ялинка нічого не одягла. Давайте зараз ми її одягнемо.

(Вихователь разом з дітьми робить ялинці шапку, кожушок, черевички із снігу – вати).

Сніговичок:  Ну ось нашій ялинці тепло-тепло, вона не змерзне. А зігрів її сніжок, який вкрив її гілочки. Малята а сніжок якого кольору?

Діти: Білого.

Сніговичок: Так правильно.

Вихователь: Сніговичку наші малята знають в які ігри мона гратись зі сніком. Так дітки?

Діти: Так. Гратися в сніжки, кататися на лижах, на санчатх…

Сніговичок: Молодці. А хочете погратися у сніжки?

Діти: Так.

Д/г: «Склади сніки у кошики».

(Малята під музику розкладають сніжки по кошиках.)

Сніговичок: Молодці, розвеселили мене.

Вихователь: Сніговичку малята приготували тобі пісеньку про «Морозець», адже вони знають що гратися в сніжки можна лише тоді коли на вулиці є мороз. Ну що, хочеш послухати?

Сніговичок: Так залюбки послухаю.

Пісня: «Морозець».

(Малята сидять на стільчиках і співають пісеньку, виконуючи відповідні рухи.)

Сніговичок: Ой як весело, молодці! А віршики ви знаєте?

Діти: Так.

Вихователь: Ось і віршики дітки приготували для тебе, слухай уважно.

Вірші дітей:

Зимонько голубонько,

В білім кожушку.

Любимо ми бугати

По твоїм сніжку.

Всім румяниш личенька,

Ти оцій порі.

І ладнаєш ковзанки

В нашому дворі.

Вихователь: Сподобались тобі Сніговичок наші віршики?

Сніговичок: Так, ви дуже розумні малята. Ой діти погляньте сюди! Хто це?

(Стоїть хатиночка, біля хатинки в снігу мерзне пташка.)

Діти: Це пташка.

Вихователь: Бідолашна пташка. Як вона опинилася у снігу, там же холодно і вона може замерзнути. Пташці дуже потрібна наша допомога. А де живуть пташки?

Діти: На деревах.

Вихователь:Молодці. Давайте її зігріємо і посадимо на дерево.

(Малята погладжують пташечку ручками, зігріваючи її)

Пісня: «Пташечка».

(Зіргіти пташку, садять її на деревце.)

Сніговичок:

Ось ми пташку врятували

І тепер крокуєм далі!

Т-с-с… Хтось плаче.

(На галявині, біля ялиночки сидить зайчиха – мама, що загубила своїх зайчат.)

Вихователь: Та це ж мама зайчиха.Ч ому ти плачеш? ( нахиляється слухає). Он воно що, маленькі зайчата розбіглися, у темному лісі загубилися.Може допоможемо їх відшукати?

Діти: Так допоможемо

Вихователь: Роззирніться навкруги і зайчат скоріш знайдіть.

Д/г: «Діти і зайчата».

(Зайчата то ховаються за ширму , то знову зявляються, а діти їх шукають.)

Діти знайшли зайчат і співають їм пісеньку.

Пісня: «Зайчики».

Діти віддають зайчат матусі.

Вихователь: Ось і допомогли ми зайчихі – матусі знайти своїх зайчат, вона вам малята за це дуже вдячна.

Сніговичок: Ну що малята ви допомогли мені врятувати всіх моїх друзів і прийшов час нам прощатися, до зустрічі.

Вихователь: До побачення Сніговичок, ми раді були з тобою зустрітися.

Доки лісом ми ходили,

Багато гарних справ зробили.

Всі жителі лісові,

Дуе вдячні дітворі.

А тепер прийшла пора

Повертатись дітвора.

(Діти сідають на санчата (стають тримаючись за мотузку) і їдуть назад у дитячий садок.) Заняття закінчується.

Інтегроване заняття

з математики

(середня група)

 "Колобок у гостях у дітей"

      Завдання: вправляти дітей у порядковій, кількісній і зворотній лічбі. Закріпити вміння дітей лічити в межах 5, розрізняти цифри від 1 до 5. Продовжувати вчити дітей орієнтуватись у просторі відносно себе: ліворуч, праворуч, попереду, позаду. Закріпити вміння розрізняти геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник, прямокутник; геометричні тіла: кулю, куб. Закріпити знання про основні кольори та частини доби. Розвивати мислення, кмітливість, зорову та довільну пам’ять, увагу, вміння працювати в колективі. Виховувати інтерес до логіко-математичних занять.

Матеріал: Лялькові атрибути до казки «Колобок»: Зайчик, Вовк, Ведмідь, Лисиця, казковий герой - Колобок, цифрові картки, двокольорові картки; роздатковий матеріал: грибочки, яли-нки, геометричні фігури; великий жовтий круг; дидактична гра для закріплення понять «Час-тини доби»: ранок, день, вечір, ніч; кошик, морквинки, картки на яких зображені числові поз-начення-різна кількість крапок; капелюх; дидактичні ігри: «Яка цифра заховалась?», «Чарів-на торбинка»; цифри від 1 до 5.

Хід заняття

- Діти, сьогодні у нас на занятті гості. У народі кажуть, що добрий гість – дому радість. Спо-діваюся, що ви, як і я, раді нашій гості, тож давайте привітаємося до неї і подаруємо свої ус-мішки (діти вітаються). А зараз кожен із нас нехай потисне руку своєму партнерові – тому, хто ліворуч; праворуч. Потискаючи, посміхніться другові, відчуйте тепло його долоньки. По-тисли? Вам сподобалося? Наші ручки ніби виплели сітку доброти, яка накрила нас, закутала своїм теплом, як ковдрою. Ви знаєте, що сьогодні до нас завітає ще один гість – казковий ге-рой (шукаю його по групі, але замість гостя знаходжу капелюха). Ну і жартівник наш гість! Мабуть, хоче, щоб ми пограли у гру „Чарівний капелюх”. (Діти говорять такі слова: "один, два, три - в капелюсі будеш ти". Дитина, яка опинилася в капелюсі, відповідає на запитання вихователя).

-    Скільки сонечок на небі?

-    Скільки фар у машини?

-    Скільки вогників у світлофора?

-    Скільки хвостиків у трьох мишенят? і т. д.

- Діти, ви хочете дізнатися, що за казковий герой до нас завітав і десь заховався? Тоді відга-дайте загадку:

Круглий, свіжий і рум'яний,

Я тільки що з печі.

Втік від діда, втік від баби,

Втечу й від малечі. (Діти вгадують.)

- Але де ж він? Давайте його пошукаємо. Хто хоче знайти його? (Одна дитина йде на пошук колобка.)

Дидактична гра „Знайди, де заховався Колобок”

(За схемою вихователя дитина повинна пройти по заданому маршруту, наприклад, повернися обличчям до вікна, пройди 5 кроків прямо, поверни направо і йди до кінця, там і заховався Колобок).

З'являється Колобок (з-за ширми)  і вітається з дітьми.

- Подивіться, який гарний Колобок! Які слова можна про нього сказати? (рум'яний, пухкий, веселий, сумний, запашний, свіжий).

- Діти, а казка про Колобка закінчується весело чи сумно? Чому? (відповіді)

- Мабуть, тому наш Колобок не дуже веселий. Я пропоную разом із ним вирушити в казку. Можливо, ми допоможемо йому, і у казці буде інший кінець. Ви згодні? Щоб потрапити в казку, потрібно закрити очі та порахувати до 5. (Діти рахують.)

- Відкрийте очі. Ось ми з вами у казці.

Покотився Колобок

З двору стежкою в лісок.

Ось під кущиком звірятко –

Довгі вушка, сірі лапки.

(Вихователь одягає на руку іграшку Зайчика)

Зайчик: Колобок, Колобок, я тебе з'їм!

Колобок: Не їж мене! Я тобі пісеньку заспіваю.

Зайчик: Не хочу я твоєї пісні, краще допоможи мені моркву зібрати.

Вихователь: Засумував Колобок, бо не вміє. Давайте йому допоможемо.

(Лічильно-пізнавальна діяльність)

(Вихователь роздає картки на яких  зображена певна кількість кружечків. Діти повинні пора-хувати кількість крапок і взяти потрібну кількість моркви, яка "росте" на городі, та покласти у  кошик рахуючи).

Вихователь: Молодці! Кошик з морквою віддамо зайчикові.

Зайчик: Дякую вам, діти! А ще виконайте таке завдання:

Дидактична гра "Яка цифра заховалася?"

(За геометричними фігурами захована половина цифри, діти повинні відгадати, яка це цифра.)

Дидактична гра «Порахуй і виложи цифри від 1 до 5»

Вихователь:

Покотився Колобок

Далі стежкою в лісок

І зустрівся ненароком

На узліссі з сірим Вовком.

(Вихователь одягає ляльку Вовка на руку.)

Вихователь: Загарчав Вовк, як побачив, що Колобок не один, а з дітками.

Вовк: Колобок, Колобок, я не з'їм тебе, якщо виконаєш завдання.

Вихователь: Дітки, знову потрібна ваша допомога. Слухайте завдання від Вовка. Давайте пригадаємо, які ми знаємо частини доби.

(Вивішую на дошці будиночок, на якому зображені різні частини доби ( 4 квадратики різного кольору. Діти повинні назвати потрібну частину доби.)

Вовк: Молодці, діти! Із завданням ви впоралися. І допомогли Колобкові.

Вихователь: Перед тим, як іти далі, Колобок пропонує вам трішки відпочити.

Фізкультхвилинка:

Раз – піднялись, потянулись,

Два – зігнулись, розігнулись,

Три – в долоні три хлопки,

Головою три кивки.

На чотири пострибать,

П’ять руками помахать.

Вихователь:

Покотився Колобок,

Раптом чує - хтось тупцює:

То Ведмідь-набрід танцює.

Побачив Колобок Ведмедя, злякався лютого, розгубився.

Ведмідь: Колобок, я тебе з'їм, якщо ти не допоможеш мені розібратися в тому, чи потрібно мені ще саджати ялинки в лісі.

Вихователь: На верхню смужку викладіть усі ялиночки, які знаходяться у ваших блюдечках, а на нижню – всі грибочки.

-    Скільки ялиночок?

-    Скільки грибочків?

-    Чого більше?

-    Чого менше?

-    Що треба зробити, щоб їх стало порівну?

Ведмідь: Дякую вам, дітки!

Вихователь: Тільки-но Ведмедик пішов, з’явилась Лисичка.

Лисичка: Колобок, Колобок, я тебе з'їм.

Колобок: Не їж мене, Лисичко, я тобі подарую Чарівну торбинку.

Лисичка: Не буду я їсти тебе, Колобок. А що в торбинці?

Вихователь: А ми зараз подивимось. І діти нам в цьому допоможуть.

Дидактична гра „Чарівна торбинка”

(У торбинці геометричні фігури, дитина на дотик відгадує фігуру та описує її.)

Лисичка: Ви гарні і розумні діти. Я не буду їсти Колобка. Допобачення малята. (Йде)

Вихователь: Погляньте, який Колобок веселий. Ми йому допомогли виконати завдання всіх звірят. Як ви думаєте, дітки, чому Колобок такий веселий? (Лисичка його не з'їла, і казочка закінчилася не сумно.)

Вихователь: А зараз усі звірята хочуть погратися з вами у гру "Якої цифри не стало?".

(На дошці стоять цифри. Діти закривають очі, а вихователь забирає одну цифру. Діти повинні відгадати, якої цифри не стало.)

Вихователь: Ну ось, нам пора прощатися з Колобком і повертатися додому. (Колобок дякує діткам за допомогу і прощається з ними.)

Вихователь: Діти, сюрприз від Колобка. У вас на столах круги жовтого кольору, а в таріло-чках геометричні фігури. Ось подивіться на зразок. (Виставляє на дошці зразок, на якому зоб-ражено обличчя колобка з геометричних фігур). Треба викласти на своїх кругах - очі, носик, ротик Колобка. Але розкласти фігури таким чином, щоб утворився веселий Колобок. (Діти виконують завдання)

- Та це ще не все. Бабуся, яка спекла Колобка, пригощає вас смачним печивом, які напекла для вас. А зараз нам пора повертатися в дитячий садочок. Ми з вами порахуємо від 5 до 1  і знову опинемося у дитячому садку. 

(Діти закривають очі і рахують.)

«КОЖНА ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО НА ІМ'Я»

(ранній вік, вихователь: Мартинцова О.В.)

Мета: ознайомити дітей з положенням, що кожна людина має право на ім'я, закріплене документом "Свідоцтво про народження", закріпити знання дітей про своє ім’я та імена своїх одногрупників, розвивати пам'ять, мислення, виховувати повагу до ровесників та дружелюбність.

Матеріал: копія «Свідоцтва про народження» дитини, м’яч, м'яка подушечка у вигляді сердечка, дидактичні ігри «Назви своє ім’я» та «Скажи лагідно», вірш про право на імена.

Хід заняття:

1. Психогімнастика «Посміхнись!»

2. Ігровий момент ( до групи закотився м’ячик, який не знає, що таке ім’я, бо в нього його немає…).

3. Бесіда «Кожна людина має право на ім’я»

(Під час бесіди вихователь знайомить дітей з положенням, що кожна людина має право на ім’я, що воно закріплене документом «Свідоцтвом про народження». Потім звертає увагу на копію «Свідоцтва про народження», яку діти розглядають).

Це перший у житті Ваш документ. От він – «Свідоцтво про народження дитини». У цьому документі записані ваші прізвище, ім'я, по-батькові, місце, день, місяць і рік вашого народження, а також ваші батьки. І кожний з вас один такий на всьому білому світі, єдиний і неповторний, немає більше точно такого як ви хлопчика або дівчинки.

Далі вихователь розповідає дітям для чого потрібні імена людям, як і хто дає імена.

4. Дидактична гра «Назви своє ім’я»

Мета: закріплювати вміння дітей чітко називати своє ім’я.
Матеріал: м’яч.
Хід гри:
Діти стоять у колі, передають одне одному м’яч і називають своє ім’я.

5. Фізкультхвилинка  «Розвеселимо м’ячика» ( діти, стоячи у колі, кидають  м’ячик вихователю, а потім ловлять його).

6. Дидактична гра «Скажи лагідно»

Мета: учити дітей лагідно звертатись до однолітків; виховувати дружелюбність.

Матеріал: м'яка подушечка у вигляді сердечка.

Хід гри:

Діти утворюють півколо і передають одне одному подушку у вигляді сердечка, при цьому називають лагідно ту дитину, якій передають сердечко.

7. Читання віршика дітям про право на імена:

І дівчатко, і хлоп’ятко

Мають право на ім’я.

Ти –Надійка, я – Василь,

А оцей малюк – Максим.

Мають Дмитрик і Оленка

Ще й по батькові ім’я.

8. Підсумок заняття, під час якого вихователь разом з дітьми пригадують коротенько все, що відбувалося на занятті та про що вивчалося, зробивши висновок, що кожна людина має право на ім’я.

Тема: Знай свої права та обов'язки

Мета: формувати цілісне розуміння правового захисту кожної дитини, її прав та обов'язків;дати первинні знання про «Декларацію прав дитини», про правовий захист дитини в суспільстві, ознайомити з правами та обов'язками; навчити перелічувати свої елементарні права і домагатися їх виконання; навчити називати і виконувати свої основні обов'язки; сформувати вміння розуміти зв'язок слів «правило», «право», «обов'язок» дати поняття, що люди - це дорослі і діти, уточнити уявлення про те, що вони різні, не схожі між собою, але в них багато спільного; вчити розмежовувати поняття «Я маю право» і «Я не повинен» ; цілеспрямовано, послідовно збагачувати лексичний запас дітей (права,обов'язки, декларація); розвивати мислення, пам'ять, увагу, почуття власної гідності та розуміння прав людини, свідоме ставлення до себе, як до особистості.; виховувати повагу до себе і оточуючих.

Хід заняття

Психогімнастика «Дружнє привітання»

Вихователь:

Зараз ми пограємо нову гру. Один два три почали. Чому ви не граєтесь? Гра нова і цікава. Починайте грати. Що таке, ви не знаєте правил гри? А навіщо потрібні правила?

Діти:

щоб могли разом гратись,

щоб гра була цікавою і веселою,

щоб не кривдити, не травмувати один одного.

Вихователь:

Сьогодні ми поговоримо про найголовніші правила, що були придумані для всіх людей. Ці правила називаються «Права людини». Адже кожна людина - це найцінніший скарб, кожен з нас особистість, і саме такої людини, як ви, більше на землі нема і не буде.

Ти знаєш, що ти - людина?

Ти знаєш, що ти - людина!

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя - єдина,

Очі твої-одні!

 Більше тебе не буде

 Завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе:

Озера, гаї, степи.

 І жити спішити треба,

Гляди ж, не проспи.

 Бо ти на землі - Людина!

І хочеш того, чи ні –

Усмішка твоя - єдина,

Очі твої-одні!

Вихователь:

Ось подивіться на ці два малюнки. Скажіть, хто зображений на них (дорослі люди і діти)? Чим схожа доросла людина і дитина?

Діти:

однакова будова тіла, вміють розмовляти, думати, ходити, бігати.

Вихователь:

Чим відрізняються?

Діти:

зовнішністю,

зростом,

віком,

обов'язками (дорослі працюють, заробляють гроші).

 Вихователь:

Дорослі можуть захистити себе, а вам потрібна допомога і піклування рідних, їх захист, тому що ви ще маленькі. В нашій країні права дітей захищає держава. Що таке право?

Діти:

Права дитини - це певні можливості, які потрібні нам, дітям, для того щоб жити і рости.

Вихователь:

Тобто те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити дорослі. Які ви знаєте права?

Діти:

право на любов і піклування,

право на життя,

право на власну думку,

право на особисте життя,

право на освіту,

право на медичну допомогу,

право на повноцінне харчування,

право на відпочинок,

захист від насильства.

Вихователь:

Колись давно, давно діти не мали нічого. У них не було:

дитячого одягу,

дитячих книг,

іграшок,

дитячих пісень,

дитина носила довгу сорочку, а коли виростала - одяг, як у дорослих, дітей заставляли змалку працювати.

не було законів, які б оберігали і захищали їх життя і здоров'я. Аж у 1959 році було прийнято «Декларацію прав дитини». Що таке декларація?

Дитина:

Декларація - це документ, в якому зібрані всі права для людей, зокрема для дітей.

Вихователь:

Крім прав у вас ще є і обов'язки - перед батьками, вихователями, один перед одним. Що таке «Обов'язок» ?

Дитина:

Обов'язок - це те, що ми повинні робити, щоб бути корисними собі та всім людям.

Вихователь:

А які ви знаєте обов'язки?

Діти:

допомагати дорослим та дітям, вчитись,

гарно поводитись, чергувати,

стелити ліжка.

Фізкультхвилинка

Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири – прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати.

Вихователь:

Оксанка з дому принесла ляльку. Ігор підійшов до неї і став виривати ляльку з рук. Вирвавши, почав бігати по кімнаті. Оксанка почала плакати, а тоді догнала і відібрала ляльку. Чиї права були порушені? Як ви думаєте:

Я маю право гратись, але не повинен (заважати гратись іншим).

Я маю право на любов і піклування, але не повинен (ображати людей, які мене

люблять).

Я маю право на їжу, але не повинен (забирати її в інших людей, вони теж мають на це право).

Я маю право на власну думку, але повинен (прислуховуватись до думки інших). Мене ніхто не має права скривдити (але і я не повинен кривдити інших).

Вихователь:

Діти, хто це біжить до нас? Хто ти така, як тебе звати? (забігає дівчинка) Дівчинка:

Я дівчинка Настуся і утікаю від бешкетника, він мене ображає. Бешкетник:

Я - бешкетник дуже злий,

 Зупинять мене не смій!

 Ха-ха-ха! Ча-ча-ча!

Стережися силача!

 Ха-ха-ха! Тру-лю-лю!

 Кого хочеш відлуплю!

Вихователь:

Діти, невже бешкетник такий сильний, що образить Настусю? Невже ми це дозволимо?

Хлопчики:

Ні, дівчаток не можна ображати, вони слабкіші за нас. їх треба оберігати, захищати. Подаруєм дівчаткам цілий світ, щоб лунав у групі в нас їх дзвінкий веселий сміх.

Вихователь:

Коли трапляються сварки чи бійки між дітками, як ви миритесь? Діти:

Мирилками (діти розповідають мирилки), бешкетник і Настя миряться. Бешкетник:

Ви такі веселі, у вас гарний настрій, а мені сумно, чому?

Дівчинка:

Тому що ти злий, сердитий, робиш зло. А ми намагаємось бути добрими, ніколи не чинити зла.

Вихователь:

Чи може бути щасливою людина, яка робить іншим зло? (Ні, зло повертається до людини).

А яких людей на землі більше - добрих чи злих?

• Бешкетнику, скажи своє ім'я. Бешкетник:

Моє ім'я забули, ніхто не називає мене Владиком.

Вихователь:

Погане треба забувати, прощати. Давайте залишимо в душі тільки добрі почуття і допоможемо Владику.

Гра «Я бажаю тобі» (Діти стоять у колі і говорять побажання Владику по черзі)

Вихователь:

А зараз кожен хлопчик підійде до дівчинки, яка йому подобається, візьме за руку, щоб утворилась пара.

• Хлопчики, якими б ви хотіли бачити дівчаток?(Ввічливими, привітними, охайними, веселими, добрими).
• Дівчатка, а якими б ви хотіли бачити хлопчиків? (Хорошими друзями, щоб не ображали дівчаток, не кричали, вітались).

Гра: «Найдружніша пара»

 (Одній дитині в парі зав'язують очі, друга повинна провести за руку товариша між розкладеними по підлозі іграшками).

Вихователь:

Обов'язок кожного з вас - оберігати один одного, турбуватись, тоді з'явиться справжня дружба.

Друг - це той, з ким завжди весело.

Друг грається тільки зі мною. Він не може дружити з іншими дітьми

Друг завжди поруч зі мною, виручить з біди.

Друзі ніколи не сваряться.

Друг має мені віддати все, що в нього є.

Друг завжди все робить правильно.

Друг має бути сильним і захищати мене.

Я не дружу з тим, хто не гарний. Я обираю друга за красу.

Вихователь:

Чи доводилось вам бути на базарі? Як там - тихо, чи гамірно? Чому гамірно? А чи буває інколи в нас в групі такий шум та гамір?

В групі дітей - загубиш лік

В групі двадцять чоловік.

Двадцять душ - і всі вони

Дуже хочуть тишини.

 І тому весь час звучить:

• Тихо! Тихше! Ну тихіш!
•  Сашко гукає і Тиміш
• Оля Влада заклика,
•  Влад - Остапа і Павла.
• Словом - двадцять чоловік

• Підняли за тишу крик

Ну й повір, що всі вони

 Справді хочуть тишини.

Вихователь:

Серед такого шуму та гаму можна почути образливі слова, перекручування імен, навіть якісь дурниці. Чи приємно вам це чути? Чинити так не можна, а якщо щось почулось, переводити це на жарт(діти розповідають дражнилки)

• Сподіваюсь, що ви не будете дражнити один одного.

Гра «Чарівний клубок»

Діти стають у коло і передають з рук в руки чарівний клубок ниток. Вихователь пропонує їм уявити, що коло - це група. В ньому кожен має свої права і обов'язки. Якщо вийти за межі кола, воно перестане існувати, розірветься. Тримаючись за клубок, діти пригадують правила поведінки в дитячому садку:

допомагай слабким, маленьким, хворим

 не будь жадібним

ніколи не заздри

жалій інших, а не себе

помилився - визнай

образив - попроси пробачення

сказав - зроби

не видавай чужу таємницю

принеси іншому радість, і тоді станеш добрим чарівником

 ніколи не насміхайся над помилками інших

не вигукуй, не перебивай

будь завжди привітний

не капризуй

завжди зі всіма будь чесним

не будь хвальком

чемним будь з усіма

і обов'язково зараз а не потім

Гра «М'яке серце» (у кожного в руках невеличка м'яка іграшка у вигляді серця)

Поміркуйте і скажіть, яку людину називають сердечною?

Чи бувають інші люди на землі, які не вміють любити, тому що їх серце

зачерствіло?

Пам'ятайте, що є багато людей, які потребують вашої любові. Загадайте, кому б ви хотіли послати свою любов за допомогою цього м'якого серця. Пошліть промінчики світла, тепла всім, кого хочете любити (звучить шліть промінчики світла, тепла всім, кого хочете любити (звучить спокійна музика, вправа виконується протягом 2-Зхв).

Вихователь:

Діти, з яким проханням ви б хотіли звернутись до президента.? (Діти передають мікрофон один одному і висловлюють прохання).

Гра «Чарівна коробочка» (У красиво прикрашеній коробочці зроблений отвір за розміром дитячої руки. Діти по черзі витягають х коробочки сюрпризи. Вихователь пропонує і гостям витягнути якийсь сюрприз, але їхня рука не влізає в отвір

- Є такі речі, які доступні і необхідні лише дітям, а дорослим вони не потрібні. Отже, всьому свій час. Колись ви станете дорослими, а сьогодні ви - діти, і перебуваєте під захистом і опікою держави.).

Вихователь:

Садочок знаєш в нас який?

Я розповім тобі, мій друже.

 Там не покривдять малюка,

 Не вразять недозрілу душу.

Ти знатимеш - як жити треба,

 Щоб говорили всі про тебе –

Це - благородний чоловік.

Якщо ти зайченя лякливе –

Тебе научать буть сміливим.

 Якщо підступний, мов лисичка –

Відучишся від тої звички.

 Якщо ти, наче вовк гнівливий –

Тебе научать доброти.

 Незграбний - виростеш кмітливим

 Й всього досягнеш у житті.

 Садок навчає бути гідним

Славетних предків і батьків.

Любить свою країну рідну

 І боронить від ворогів.

ТЕМА.   «МОЄ  ІМ'Я   - ДОРОГА ДО ЖИТТЯ»

МЕТА:

Формувати у дітей знання про те, що кожна дитина має право на життя та ім'я.

Учити дітей утворювати ім'я за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів.

Формувати у дітей поняття про сім'ю про взаємопов'язаність людей у родині.

Закріплювати вміння називати своє ім'я і по батькові.

Розвивати почуття індивідуальності, власної значущості, самоповаги.

Продовжувати розвивати уяву, увагу, креативне мислення.

Виховувати почуття любові, шанобливе ціннісне ставлення до себе, до свого імені.

Методи і прийоми:

Словесні: бесіда, розповідь, художнє слово (віршовані тексти, прислів'я, загадки) Наочні: квітка, картина , лялька-художник, обличчя з настроєм. Практичні: дидактична гра «Мій настрій».

Обладнання та дидактичний матеріал:

Пелюстки для моделювання квітки, картина з зображенням родини, лялька-художник, квіти-наголовники для дітей, заготовки для викладання обличчя з настроєм, ляльки.

Попередня робота:

Вивчення прислів'їв, віршів, анкетування батьків: «Ім'я вашої дитини».

ХІД    ЗАНЯТТЯ

Діти, сьогодні я запрошую вас помандрувати в чудову, незвичайну і загадкову країну імен. А поїдемо ми в країну імен поїздом з іменем. Зараз кожен з вас буде перетворюватися у вагончик з іменем ( кожен називає ім'я та прізвище і стає вагончиком потягу).

- Ось ми і приїхали в Країну імен. (Діти сідають на стільчики). За ширмою з'являється   дитина - художник.

- Добрий день, малята. Ви в Країні імен, а я - художник, і зі мною як завжди мій чарівний пензлик і олівець. А це -палітра.

Я дуже люблю малювати. Хотів подарувати вам квітку, але не знаю, які фарби мені взяти. Підкажіть, яка найкраща?

1. Синьої фарби візьміть трошки. Нею так гарно квітнуть волошки.

2. Найкращий колір у мене Надворі стало все зелене-зелене.

3. Найкращий колір білий Це білі лебедині крила.

(Хлопчик плаче у куточку)

Вихователь: Хто там плаче у куточку У рожевенькій сорочці?

Будяк:         

Та це я, доленька моя гірка

Вас он люблять, доглядають

А мене лиш обминають.

Тюльпан:   

 Не гаразд чинити так

Ну то що , що ти будяк.

З нами ти завжди привітний

І в природі теж помітний.

Вихователь:

 І дорослий, і дитина, і пташина, і тварина,

І метелик, і жучок, і маленький будячок.

Всі, хто є на білім світі мають право бути, жити!

 Кожна рослина, кожна тварина і дитина має право на життя, яке б воно не було, на своє ім'я, щоб до неї ставилися як до рівної з усіма.

А зараз всі станемо і перетворимося на квіточки.

Наші гарні квіточки

Розпустили пелюсточки.

Вітерець ледь-ледь літає

Пелюсточки гойдає.

Наші гарні квіточки

Закривають пелюсточки

Тихо засипають

 Голівкою хитають.

Художник:

У кожній родині є гарне свято - це народження діток, продовження роду. Саме це свято я постараюсь зобразити. Всі члени родини задумались. А от про що вони задумались, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

Всі хочуть, як народиться дитина

Щоб Я було красиве і дзвінке

Бо носить все життя мене людина, (ім'я)

Так діти-це - ім'я. На землі сталося диво - народилася дитина. Якою вона буде ще невідомо, але одне вже можна сказати - ця дитина носитиме те ім'я, яке їй дадуть батьки. Кожне ім'я - це любов і надія, які вкладають у нього батьки і воно залишається на все життя.

- Малята, а хто вам дав ім'я?

 Вихователь:

- Так, вас назвали батьки, а чи ви знаєте, що означає ваше ім'я? (відповіді дітей)

Вихователь:

-  Дітей маленьких називають лагідно, пестливо, в цьому люди передають свою любов до дитини. І ми з вами пограємо в гру «Назви лагідно ім'я».

А мене ви назвали по імені та по батькові, тому що я не маленька, а доросла. А коли ви станете дорослими, як вас будуть називати? ( продовження гри в колі).

- Молодці, всі знають своє ім'я та по батькові (сіли на стільці).

І лілея і ромашка

 Молочко і молочна кашка.

4. Гарні червоні ягідки в калини

 І намисто у шипшини.

5. Жовті кульбабки цвітуть на галявах

Сонечко ясне сміється з гори.

Візьмемо братика жовто-оранжевий

Колір апельсина.

(Діти з пелюсток викладають квітку на дошці).

Вихователь:

-Діти, ми з вами склали гарну «сімейну квітку».

 Ця квітка на неї дуже схожа.

 Кожна пелюстка ніби хлопчик чи дівчинка.

Художник:

-Малята, а як би ви хотіли її назвати? (Квітка-веселка, квітка дружби, сімейна.)

- Так, мені сподобались всі ці назви, а найбільше - квітка дружби. Пелюстки в неї різні, як і ми з вами. Але всі ми - це одна сім'я, одна родина.

Вихователь:

- Діти, а що таке сім'я? ( відповіді дітей)

-  Кожен з вас має право жити зі своїми близькими. Перша сім'я для вас та, з ким ви живете. Ви прийшли в дитячий садок - і тут ваші друзі, вихователі - це ваша сім'я. А коли ви підете до школи у вас буде більша сім'я, шкільна сім'я. І найбільша наша сім'я - це наша рідна Україна, де ми з вами живемо.

- Малята, давайте пригадаємо прислів'я про родину, сім'ю і розкажемо художнику.

Сім'я - ключ до щастя. З родини йде життя людини. Без сім'ї немає щастя на землі. Шануй батька, неньку - буде тобі скрізь гладенько.

• Діти, а в Країні імен є куточок Квітляндія, де багато квітів. У кожної квітки є своє ім'я. Ось вони. Давайте з ними познайомимось і подивимось, як вони дружать між собою (діти в наголовниках).

Ромашка:

 Я гарненька і тендітна

Личенько біленьке маю

Найулюбленіша квітка

І про це тут кожен знає.

Троянда:

Ні, найкраща квітка -я

Значна вродонька моя

 Ніжні пахощі мої

Любі та привітні всім.

Нарцис:

Я найкращий від усіх

Недаремно звуть нарцис.

 В мене ніжки і жупан

 Із квітів я справжній пан.

Вихователь:

Діти, ви   сьогодні  дізналися  про  значення  ім’я  в  житті  кожної  людини.

Чи   сподобалось   вам  заняття?

Що  запам’яталось?

 

«Хай знає кожна дитина мала про те, що в неї є різні права»

Мета: учити оцінювати поведінку дорослих, засуджувати жорстоке поводження з дітьми; ознайомлювати з правами на медичну допомогу, на відпочинок і дозвілля; закріплювати  права, вивчені раніше (на повноцінне харчування, на вільне спілкування); розвивати пам'ять, мислення, уяву; виховувати любов до близьких і рідних.

Матеріали: декорації селянського подвір*я; Конвенція про права дитини.

Словник: харчування, право, курча, каченя, цуценя.

Хід заняття

Вихователь:

Сьогодні для всіх буде казка така –

«У кожної дитини є різні права».

А хто із вас згадає,

Які права дитини ми знаємо?

• Ніч така місячна, зоряна, ясная,

Видно, хоч голки збирай.

Тихо у курнику,

Сплять Півник, курочки,

Замкнуто на ніч сарай.

З’являються Півень і двоє «курчат».

Півень:

Кукуріку, кукуріку!

Всім вмиватися на ріку!

Не зітхайте, поспішайте,

Краще пух свій вичищайте.

Це моя родина –

Жінка, донька і два сина.

        «Курчата» співають пісню.

Курчата:

Дивіться – на подвір’ї світло, світло,

Від сонечка у лузі тепло, тепло.

І Півник на паркані кричить, кричить,

І Цуценя надворі скавчить, скавчить.

Запрошує татусь до річки: «Сюди, сюди!»

Вмиватись треба вранці завжди, завжди!

І з нами веселиться струмок, струмок.

Курчата біля нього стриб-скок, стриб-скок!

Курка:

Куд – куди, куд – куди,

Всі до мене, всі сюди!

З’їжте, діти, черв’яка,

Хлібця і цього жучка.

Ось вода, ось вам зернята.

І смачного вам, малята!

1 – е Курчатко:

З’їв я товстого жука,

Дощового черв’яка,

Напився я водиці

Із нашої криниці.

Ось так я виконав завдання

На повноцінне харчування!

Півень:

Я за тебе, синку, рад!

Знати право – знати клад.

2 – е Курчатко:

Ой, сестрички, ой, дівчата!

У тітки Качки – каченята!

Треба цуцика гукати

І до них побігти грати.

Качка:

Сусіди добрі! Який сором!

Не дозволю каченятам

Грати з курчатами, цуценятами!

Каченята:

Дозвольте, ненько, погуляти

І з курчатами пограли!

1 – е Курчатко:

Всі діти мають право

На вільне спілкування.

Ви, мабуть, тітко Качко,

Не вчили це завдання?

Качка:

Ну гаразд, гуляйте, діти,

Збирайте черв’яків і квіти.

Курчата і каченята (разом)

Докладемо ми всі зусилля,

Бо маєм право на дозвілля.

2 – е Курчатко

Горе яку! Цуценятко впало!

Мабуть, лапу малеча зламало!

Треба Лікаря гукати,

Цуценя швиденько лікувати.

Один, нуль, три – швидка, виїжджайте,

Малій дитині допомагайте!

Лікар:

От так – так!

Я цуценят не лікую.

Це ворог мій,

Його не шаную.

1 – е Курчатко:

На медичну допомогу

Всі діти мають право.

Відмовити у лікуванні

Не маєте ви права.

Вихователь зачитує вголос Статтю 12 Конвенції про права дитини.

1. Держави – учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

2. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь – якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Фізкультхвилинка

Я намалюю зайчика для вас – раз. (роблять колові рухи руками над   

                                                                                                головою)  

Це у нього, бачите, голова – два. (руки кладуть на голову)

Це у нього вуха догори – три. (піднімають руки вгору до вух)

Це стирчить у нього хвостик сірий – чотири. (повертають тулуб праворуч-ліворуч)

Це очиці весело горять – п’ять. (прикладають руки до очей)

Ротик, зубки – хай моркву їсть – шість. (імітують жування моркви зайцем)

Шубка тепла хутряна на нім – сім. (плещуть у долоні)

Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім. (підстрибують на місці)

Ще навколо посаджу дерев я – дев’ять. (саджають дерева, притоптують ямки)

І хай сонце сяє з піднебесся – десять. (стають навшпиньки, руки вгору).

Лікар:

За знання прав я всіх шаную,

І цуценя я полікую.

Лікар робить перев’язку Цуценяті.

Лапу вам перев’язав

І знеболювальні ліки дав.

З дітьми зможеш знов гуляти,

Нові правила вивчати.

З вами нові правила вивчали,

Про ті, що знали, теж згадали.

Назвемо правила ще раз.

Вихователь:

Молодці, мене ви здивували,

Але артистам ми не аплодували!

Гучніше в долоні ви вибивайте,

Нашим артистам добра побажайте.

Тема: «Добра тітонька сова діткам розкаже про права»

Мета: учити оцінювати поведінку казкових героїв, засуджувати жорстоке поводження; ознайомлювати з правами на освіту, вільне спілкування; закріплювати відомості про права на повноцінне харчування, що вивчені раніше; розвивати пам'ять, мислення, уяву; виховувати почуття взаємодопомоги, уміння відповідати за свої вчинки та поведінку.

Матеріали: настільні декорації лісу та річки, іграшки: сова, вовк, лисичка, зайченя, білочка і борсук, ведмежа, їжачок, хомячок; сюжетні картинки, олівці.

Хід заходу

Діти сидять на стільцях півколом близько до столу,де розгортатиметься настільний ляльковий театр.

Вихователь: За бурхливою рікою

                       Ліс шумить під горою.

                       Звір живе у лісі тім.

                       Ліс для звіра - рідний дім.

Вихователь під  час розповіді виставляє на стіл декорації лісу та річки і двічі - тричі запитує вихованців, спонукаючи їх повторювати відповіді. Діти, що це в нас? Відповіді дітей. Діти спочатку дають хорові відповіді,після чого вихователь звертається за відповіддю до декількох дітей окремо.      

Є у лісі дитсадок,

Багатенько там діток,

Вовк,лисичка та зайчата,

Білочки та і борсучата,

Ведмежата, їжачки,

Та маленькі хомячки.

Вихователь під час розповіді виставляє на стіл відповідні іграшки і двічі - тричі звертається із запитаннями до дітей, показуючи на певну іграшку. Діти,хто це? Відповіді дітей. Діти спочатку дають хорові відповіді,а згодом вихователь звертається за відповіддю до декількох дітей окремо.

В садочку зранку дітлахи

Граються всі залюбки.

Виконують вони завдання -

Свої права на спілкування.

Вихователь повторює декілька разів фразу «Свої прав на спілкування». Діти ,які права? Відповіді дітей.Діти спочатку дають хорові відповіді,а згодом вихователь звертається за відповіддю до декількох дітей окремо.

Вихователь:

Звірят виховує сова,

Розумна в неї в неї голова.

Іноді для них співає,

Удень їх  спатоньки вкладає,

З ними віршики вивчає,

Грамоти діток навчає.

Вихователь, розповідаючи вірш, виставляє на столі іграшкові сову і звертається із запитанням до дітей, показуючи іграшку. Діти ,хто це у нас?

Відповіді дітей. Діти спочатку дають хорові відповіді, а згодом вихователь звертається за відповіддю до декількох дітей окремо.

Маленькі і великі діти

Мають право на освіту.

Вихователь повторює  декілька разів фразу «Мають право на освіту». Діти які права?Діти спочатку дають хорові відповіді, а згодом вихователь звертається за відповіддю до декількох дітей окремо.

Стоїть у лісі дитсадок,

Люблять там усіх діток.

Вовка,лисичку та зайчат,

Білочок і бурсочат,

Ведмедика та їжачків

І маленьких хомячків.

Але трапляється в садку

Картину бачити таку:

Жражне вовчик білченят,

Ображає зайченят,

Лисицю смикає за хвіст,

Сперечатись має хист.

Вихователь на столі за допомогою іграшок розігрує сценку про невихованого вовчика , виконуючи дії відповідно до тексту.

Соромить вовчика сова -

Розумна в неї голова.

Малих не треба ображати,

Слабких не треба зневажати.

Вихователь повторює декілька раз фразу « Малих не треба ображати,

слабких не треба зневажати». Діти чи можна ображати маленьких? Відповіді дітей. Діти спочатку дають хорові відповіді,а згодом вихователь звертається за відповіддю до декількох дітей окремо.

Є права на це в діток,

Вибачайся,мій дружок!

Вихователь обіграє ситуацію, де вовчик просить вибачення у всих іграшок.

І у нас в садку

Прав свої всі мають знати.

Про повноцінне харчування,

Про дозвілля і змагання,

Про медичну допомогу -

Знаємо про все потроху.

Вивчаємо свої права -

В діток розумна голова.

Вихователь виставляє на стіл сюжетні картинки з емблемами прав дитини, пропонуючи обрати ті , з якими діти ознайомились під час заняття.

Діти, давайте разом із героями казки згадаємо права дитини, які ми сьогодні вивчили.

Дітки вивчили права,

В діток розумна голова.

Фізкультхвилинка:

Трава низенька – низенька.(роблять присідання)

Дерева високі високі.(Піднімають руки вгору)

Вітер дерева колише - гойдає,(обертається)

То праворуч, то ліворуч нахиляє,(нахиляються праворуч ліворуч)

То вгору то назад,(потягуються то вгору то назад)

То вниз нагинає.(нахиляються вперед)

Птахи літають відлітають,(махають руками «крильцями)

А дітки тихенько на місце сідають.(сідають на стільці)

Вихователь: Молодці !Для того щоб вовчик назавжди запамятав, що всіх прикрашає чудова посмішка, давайте навчимо його посміхатися. У нас є картина із зображенням вовчика, але на  ній художник забув намалювати йому посмішку. Пропоную вам зробити це разом!

Бесіда

Українські символи

Мета: розширити знання дітей про рідну домівку українського народу – Україну, про країн сусідів нашої держави; узагальнити і систематизувати знання про офіційні символи нашої Вітчизни: герб ( тризуб ), жовто-блакитний прапор, гімн; розвивати допитливість дітей; виховувати глибокі почуття любові та гордості до своєї Батьківщини, повагу до державних символів.

Матеріал: державні символи України: тризуб, жовто-блакитний прапор, гімн України ( текст пісні ).

Хід бесіди

І.Організаційний момент.

( Читання вірша Ганни Черінь «Рідна хата » )

              Різні в світі є країни,

              Різні люди є на світі,

              Різні гори, полонини,

              Різні трави, різні квіти…

Є у всіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То - чудова Україна,

Нашого народу дім.

               Там шумлять степи безкраї,

                Наче вміють говорити.

                Там ясніше сонце сяє,

                Там солодше пахнуть квіти…

Різні в світі є країни,

Гарні є, і є багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще – в рідній хаті.

ІІ. Бесіда.

• Про яку країну ви щойно слухали вірш?
• В якій країні ви народилися?
• А де народилися ваші батьки, хто знає?
• Хтось із вас хотів би жити в іншій країні? Чому?

Слово « Батьківщина » - святе слово, це як мати і батько, як хліб на столі, як вода і повітря, без яких людина просто не може жити. Батьківщиною ми називаємо місце, де ми народилися, де народилися наші батьки. Також  Батьківщиною називаємо країну, в якій ми всі живемо – це наша Україна.

Україна має своїх країн-сусідів ( Росія, Білорусія, Молдова, Польща ). І в кожної країни є своя Конституція, своя символіка.

Сьогодні ми з вами поговоримо про символіку нашої держави. Як я вже говорила кожна країна має, обов’язково, офіційні символи – це Державний прапор, Державний герб – у нас він називається ще тризуб, а також, свою, головну пісню – Державний гімн.

Подивіться, будь-ласка, на наш жовто-блакитний прапор України – він має два кольори, які в свою чергу позначають: синій колір – це колір життєдайної води, мирного і безхмарного неба; жовтий колір – це колір жита, золотих колосків пшениці, колір зерна, що дарує життя всьому живому на землі, а також це і колір золотого сонечка, без промінів якого не дозрів би хліб.

Герб України – має вигляд тризуба, що символізує мир і творчу працю трьох природних сил: землі, води і повітря. Ще в тризубі відображене життя трьох: Батька, Матерію Дитя, які символізують Силу, Мудрість, Любов ( тато – найсильніший, мати – найдобріша, наймудріша а дитя – плід їхньої любові ).

Гімн – найголовніша пісня України. Слова цієї пісні кличуть до високого і світлого та змушують серце тремтіти і відчувати, людині, високу гордість за свій народ, свою Батьківщину. Слова цієї пісні написав відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Чубинський. А музику – видатний західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький.

ІІІ. Читання уривку Державного гімну України.

Ще не вмерла України, і слава, і воля,

Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануємо і ми, браття, у своїй  сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

Тай покажемо, що ми, браття, козацького роду.

IV . Підведення підсумків бесіди.

• Які є офіційні символи нашої країни, України?
• Що означають кольори нашого жовто-блакитного прапору?
• Яку форму має тризуб? Що він означає?
• Про кого співається в гімні України?

Тема.  Осінь-чарівниця. Складання речення.

Мета: розвивати артикуляційний апарат, вправляти у вимові звуків [с], [з], [ш], розвивати мовне дихання; учити розрізняти звуки на слух, збагачувати словник імен­никами, прикметниками відповідно до теми; учити складати речення із заданим словом, слухати вірш і відповідати на запитання; виховувати спостережли­вість.

 Матеріали:

 демонстраційний: предметні малюнки (вуж, комар, на­хилене дерево, жовтий листок, сонечко), ілюстрація «Осінь»;

 роздавальний: різнокольорові листочки.

Хід заняття

1.    Психогімнастика.

«В магазині дзеркал»

У магазині дзеркал маленька мавпочка побачила своє відображення і вирішила, що то інші мавпочки. І почала вона корчити їм гримаси, кривлятися, шкіритися, надувати щоки, піднімати брови, показувати язика. І вони у відповідь робили те ж саме. Вона посміхнулася – і всі посміхнулися. Тоді їй стало соромно, і вона похнюпилась. Те ж саме зробили й інші мавпочки. Давайте  посміхнемось  один  одному.

2.    Гра «Розмова лісу».

Вихователь:  Діти уявіть , що ви потрапили до лісу.  Які звуки ви можете там почути. (Свистіння вітру, шелест листя, співи птахів тощо.)

 На дошці  малюнки із зобра­женням вужа, комара, нахиленого дерева.

Вихователь   промовляє:

Вітерець у лісі — ш-ш-ш,

Повзе вуж у траві — с-с-с,

Прилетів комар — з-з-з.

Коли діти зрозуміють, який малюнок який звук позна­чці:, вихователь показує дітям один малюнок, а вони назива­ють відповідний звук. І навпаки: вихователь промовляє звук, і діти рухами показують, хто або що його видає.

Наприклад, вуж — хвилясті рухи руками, вітер — нахили рук угорі, комар — махи руками.

3.  Бесіда за малюнком.

Вихователь : У лісі можна почути багато звуків. А що можуть поба­чити ваші очі?

• Розгляньте ілюстрацію «Осінь».
•  Що  зображено  на  малюнку ?
•   Які фарби використав художник, щоб намалювати осінь?

     -    Якого  кольору  листя  на  деревах?

-  Послухайте  вірш  М. Хоросницької  «Осінь»

Осінь.

                                                        Убралася осінь

В дороге намисто.

                                                         Золоте волосся

      Розплела над містом.

Кольорові фарби

Вийняла з кишені

                                                         І малює осінь

   Жовтим по зеленім.

   Здогадатись можна

     В парку на деревах:

Є червона фарба

                                                          В неї і рожева...

—  Про яку пору року йдеться у вірші?

—  Яку пору року зображено на малюнку?

—  Як ви здогадалися про це?

—  Послухайте вірш іще раз і визначте, якими фарбами ко­ристувалася осінь. (Золотими, жовтими, зеленими, червоними, рожевими.)

4.     Фізкультхвилинка.

Ми листячко.

Вчора на гілочках сиділи,

             Сьогодні вітер дунув — полетіли.

                                                 Угорі літали, літали,

           Вітер стих — на землю посідали.

5.     Вправа «Склади речення».

Вихователь прикріплює на дошці малюнок із зображенням жовтого листочка.

—  Якого кольору листочок?

—  Яких ще кольорів можуть бути листочки восени? (Жовті, червоні, коричневі, жовтогарячі.)

• Послухайте, яке речення про листочок можна скласти: «На дереві жовте листя».

Потім вихователь вивішує  на дошку малюнок із зображен­ням сонця.

—  Що це?

—  Яке воно? (Жовте, тепле, яскраве, кругле.)

—  Хто зможе скласти речення про сонце?

Якщо дітям важко, вихователь пропонує початок речення, | діти закінчують, наприклад:   «У небі...  (сонце, або світить  сонце)».

Робота  з індивідуальними  картками

 У дітей  на  столах  індивідуальні картки із зображеннями прикмет  (дощу, хмари, вітру)

-  Складіть невеликі речення.

6.    Вправа на дихання.

Вихователь роздає дітям різнокольорові листочки і пропо­нує, погратися в гру «Листячко й вітерець».

—  Уявіть, що ви вітерець. Ви можете бути лагідним, і тоді дмухатимете на листочки обережно, тихенько. Спробуйте.

—  А можете бути сильним. Покажіть, як тоді ви дмухати­мете на листочки.

Діти виконують вправу 3—4 рази.

7.    Підсумок заняття.

—  Про яку пору року ми розмовляли?

—  Яке листя восени?

•   Які звуки можна почути в лісі восени?

«ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

                                                              Вихователь:

Петросян Т.Ю.

Завдання: в доступній формі продовжувати знайомити дітей з дер-жавними символами України: Державним Гербом, Державним Прапором, Державним Гімном, символічним значенням кольорів Прапора, знака Тризуба. Вчити, що коли звучить Державний Гімн, потрібно встати. Прищеплювати почуття гордості за свою Україну, за свій народ, за свою мову. Виховувати патріотів України.

      Матеріал: зображення Герба України – Тризуба, синьо-жовтий Прапор, вірші про Україну, про символи, лялька-україночка.

Хід заняття

      Вихователька.:

- Діти, подивіться хто до нас завітав. Хто це? (показую ляльку в українському вбранні)

- Так, діти, цю україночку звати Ганнуся. Вона прийшла до нас у гості, щоб розповісти, що завтра буде св’ято «День Незалежності України».

- Діти, скажіть, як називається наша Батьківщина? Яка вона? (Велика, багата, гарна). Так, ми живемо в Україні, любимо її, гордимося нею. Україна – це Батьківщина для всіх людей, які живуть на її території. Наша земля багата і щедра. Батьківщина – це найкраще і найдорожче місце в світі. Ось послухайте вірш “Що таке Батьківщина?” А.Костецького.

Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

І гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама і тато,

Це твої найщиріші друзі

І бджола у веснянім лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово,

Лан пшеничний і небо синє,

Це твоя і моя Україна!

 - Діти, ми вже говорили, по чому впізнають українців у всьому світі? (По наших вишивках, по нашому українському національному одягу). Так, правильно, а ще кожна країна має державні символи, за якими впізнають її в усьому світі. Це – Державний Прапор, Державний Герб та Гімн. Є такі знаки-символи і в України. Ось вони перед вами. Дещо про них ви вже знаєте, а дещо сьогодні дізнаєтесь. Символіка, як і мова держави, відображає особливості корінного народу, його історію. Розглянемо наш Герб. Ми вже знаємо, як називається наш герб. Хто відповість? (Тризуб). Правильно, ось послухайте ще один вірш:

• Хто ти, дівчинко мала?
• Українка молода.
• А який твій знак рідненький?
• Славний Тризуб золотенький

• Хто ти, хлопчику малий?
• Українець молодий!
• Український я юнак,
• Тризуб – це святий мій знак.

- Ось ви бачите золотий тризуб на синьому тлі. Тризуб має давню історію. Тризуб був державним знаком ще в Київських князів. Він був символом єднання та могутності. Державний Герб України є символом нашої влади. Як ви думаєте, чому саме тризуб вважають Гербом України?

      Дитина: Мабуть, тому, що число три завжди вважають казковим, чарівним.

- А хто пригадає, в яких казках йдеться про число три?

(Три дороги, що лягають перед казковими героями, три бажання, які виконують чарівники, три богатирі, три ведмеді та ін. ).

- Ще в Тризубі відображено триєдність життя. Це – батько – мати – дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов. А ще Тризуб подібний до птаха в польоті. Послухайте, я вам прочитаю вірш М.Сопілки “Тризуб”.

Як птах золотий в переливах

На прапорі сяє, горить –

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будемо жить!

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря,

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це юність, це клич покоління,

Що йдуть крізь життєву грозу,

Це слава твоя, Україно –

Золотий, непокірний Тризуб!

- Діти, який ще державний символ ви знаєте? (Прапор). Якої форми наш прапор? Які кольори на прапорі? Діти, скажіть, що вам нага-дує жовтий колір, чий це колір?

      Діти: – Жовтий колір – це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує всім життя.

      – Жовтий колір – це ще й колір сонця. Без сонячного тепла не дозрів би хліб, не жили б ні люди, ні рослини.

- А що вам нагадує синій колір?

      Діти: Синій колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. А ще це колір цариці-води, без якої теж не визрів би хліб, не було би життя.

- Де ви зустрічали зображення наших державних символів: Герба та Прапора? (На грошах, на урядових будинках, в телевізорі, на спор-тивних змаганнях).

- Отже, діти, на нашому прапорі поєднані дуже гарні кольори: синій – колір неба, колір миру і жовтий – колір сонця, колір хліба.

- А тепер, діти, я вам розповім ще про один символ нашої держави – про Гімн. Гімн – це урочиста хвалебна пісня. Гімн звучить під час відзначення державних свят, вшанування переможців на спортивних змаганнях, гімном розпочинає і закінчує свою роботу радіо. Коли звучить Гімн, треба встати і стоячи слухати чи співати Гімн. Зараз всі встанемо і послухаємо Гімн України.

(Звучить запис Гімну України)

- Музику до нашого Гімну написав М.Вербицький на слова вірша П.Чубинського “Ще не вмерла Україна”. Діти, хто скаже, про що ми сьогодні говорили? (Відповіді дітей). Ми повинні берегти і любити нашу Батьківщину, гордитися своєю державою, любити і вивчати рідну мову, знати свої державні символи. Український поет В.Сосюра написав чудовий вірш про Україну, який називається “Любіть Україну”. Там є такі рядки:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і радості мить

Любіть у годину негоди!…

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

- Ляльці Ганнусі дуже у нас сподобалось. Вона каже, що обов’язко-во ще прийде до нас у гості. А на прощання, вона хоче пограти з нами в українську народну гру «Подоляночка».

(Діти грають у гру)

Д/г: ТІМ І ТОМ

Мета: учити розрізняти тверді та м’які приголосні звуки.

Ігровий матеріал: дві фігурки гномів, папір, олівці.

        Хід гри

Вихователь показує дітям фігурки Тіма і Тома.

Вихователь. Тім і Том — добрі гноми з Країни слів.  Вони не схожі один на одного. Том — незграбний, із твердим вольовим характером, його ім’я починається з твердого звука [т].  І він любить усе те, що починається з твердого звука. Тім — навпаки кругленький, пухкий, із м’яким характером, і ім’я його починається і м’якого звука [т’]. Він обирає слова, що починаються з м’якого звука. Гноми дуже дружні й скрізь з’являються разом.

Ігри з гномами будуються на протиставленні.

-        Які меблі купив собі Тім? (Ліжко, стіл, стілець)

-        А що придбав Том? (Полиця, буфет, кресло)

-        Чим займаються гноми на стадіоні? (Тім — бігом, а Том — штангою і стрибками)

-        Рибу ловлять вони також разом. (У відрі Тіма — лящ, піскар,карась, а у Тома — сом, щука.)

З’являючись разом у зоопарку, на пташиному дворі, у лісі або  магазині, ці чудові гноми допомагають не тільки опанувати тверді й м’які приголосні, але й навчають класифікації.

Тема: Пори року. Осінь.

Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Познайомити зі словами-назвами та назвами ознак, характерними для осені. Учити відповідати на запитання "Який?", "Яка?".

Ключові слова: осінь, дощ, вітер, дерева, кущі, листочки.

Іменники: осінь, дощ, вітер, дерева, кущі, листочки, листопад.

Дієслова: дує, задуває, полився, падають, кружляють.

Прикметники: дощова, волога, вітряна, жовта, багряна, золота, кольорова.

Прислівники: мокро, холодно.

Учити утворювати прикметники зі словотвірним значенням "сильний вияв ознаки" із суфіксами -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-: гарнесенький, теплесенький, теплісінький (день), малесенький, малюсінький (листочок).

Продовжувати вчити складати речення з однорідними членами з єднальним, сполучником також.

Учити переказувати українську народну забавлянку "Іди-іди, дощику".

Продовжувати вчити культурі мовленнєвого спілкування.

У рухливій грі "Сонечко і дощик" закріпляти слова та рухи, учити чітко      промовляти слова.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

1 частина. Комунікативна діяльність

- Добрий день, діти.

- Добрий день, Грайлику. А чому ти сьогодні такий невеселий?

Грайлик відповідає:

- Коли я йшов до дитячого садочка, то промочив ніжки. На вулиці мокро,  холодно...        

- Напевно, Грайлику, у тебе настрій, як у цьому віршику. Ось послухай:     

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі,

Стали чорними кущі, 

І дерева чорні стали,

Бо листочки всі опали...    

М. Познанська  

- Діти, Грайликові не подобається така погода, він запитує вас, чому так сталося? Діти, розкажіть Грайлику, яка зараз пора року?

(П.В. - До нас прийшла осінь).

-А як ми можемо пояснити Грайлику, що прийшла осінь?

(П.В. - Стало холодно. На деревах пожовтіли (опадають) листочки. Ідуть і дощі).

-        Діти, запитайте Грайлика: "Ти все зрозумів?" 

(П.В. - Грайлику, ти все зрозумів?).

Грайлик відповідає: "Авжеж. Змінилася пора року. Прийшов листопад".

2 частина. Етап пізнавальної діяльності.

Надбання необхідної інформацію

-Діти, пограймо у гру, я буду запитувати, а ви – відповідати (проводиться, гра "Яка погода восени? ").       

- Подивіться, що роблять листочки?      

(П.В. - Падають (опадають)).

Вихователь додає:

- А ще вони вміють кружляти.   

(Діти повторюють і запам’ятовують).

- Що робить вітер?      

(П.В. -Дує, дме).

Вихователь додає:

- А ще він задуває.       

- Що робить дощ?

(П.В.- Іде).

Вихователь додає:       

- Дощ полився. Тому на вулиці як?

(П.В. - Холодно).

Вихователь додає:       

- Еге ж. Холодно. Мокро.     

- Діти, скажіть: "Яка осінь?" 

(П.В. - Осінь холодна (мокра)).     

Далі вихователь додає:

- Діти, про осінь ще можна сказати: "Осінь безлиста, вітряна, дощова". Пропонує дітям декілька разів повторити це речення і запам'ятати його.

- Діти, а осінь завжди буває такою?

(П.В.-Ні).

Вихователь допомагає дітям віднайти потрібні слова: багряна, золота, кольорова, листопадна.

- Молодці, діти, гарно працювали. У Грайлика навіть настрій піднявся і він пропонує нам відпочити (фізкультурна хвилинка):

Облітає листя,                      (Розводять руками)

Висохла трава,                       (Присідають)

Дивиться з ялиці

Заспана сова.                         (Кулачками показують на очі)

Лис послухав тишу,              (Прикладають руки до вушок)

Обійшов ярок.                       (Крокують на місці)

Кинувся на мишу,                 (Роблять стрибок уперед)

А спіймав - листок.             (З'єднують долоньки і розводять їх).

3 частина. Перетворювальна діяльність

- Як сказав про вас Грайлик?

(П.В. - Маленькі, гарненькі, чепурненькі).

- Ці слова можна ще вжити в іншому випадку. Вихователь показує осінній листочок і запитує, який він?

(П.В. - Маленький, гарненький).

- А ще можна сказати: маленький - малесенький -малюсінький.

- Осінній день який?

(П.В. - Гарненький - гарнесенький - гарнюсінький; тепленький -теплесенький - теплісінький).

Вихователь пропонує повторити ці слова разом та індивідуально.

- Відтепер складемо речення зі словом також.

Для допомоги дітям вихователь використовує картинку з осіннім пейзажем.

- Листочки опадають з клена, з тополі, а також з берези тощо. (Діти
повторюють, намагаються скласти своє речення).

4 частина. Оцінно-контрольна діяльність

- Пригадаймо народну пісеньку-забавлянку "Іди, іди, дощику".

А щоб легше було розповідати, будемо допомагати собі рухами:

Іди, іди, дощику,          (Діти показують на небо)

Зварю тобі борщику     (Роблять колові рухи руками)

Поставлю на дуба.        (Протягують руки вперед долоньками донизу)

Дуб повалився,             (З'єднують долоньки разом, повертають їх

ліворуч- праворуч)

Горщик розбився,                 (Розводять руки вниз - в сторони)

Дощик полився,           (Пальчиком лівої руки торкаються долоньки лівої

руки)

Крап-крап-крап.           (У цей час Грайлик ховається під парасольку).

- А ось і парасолька!

(Намагається її взяти але щось не пускає). Вихователь пропонує дітям зазирнути під парасольку. Діти знаходять там Грайлика.

-Діти, а як же ввічливо попросити парасольку в Грайлика?

(П.В. - Грайлику, дай, будь ласка, парасольку).

(Декілька дітей повторює прохання).

Далі грають у гру "Сонечко і дощик".

Наприкінці Грайлик пропонує дітям скласти нові слова у скриньку-скарбничку.

Запитання до дітей на формування оцінно-контрольних дій:

Чого навчилися?

Що хотів би повторити?

Яке завдання для тебе виявилося найцікавішим?

Діти прощаються з вихователем і Грайликом.

Заняття з розвитку мовлення :

«Подорож казками»

група №12

 

                                                                     Вихователі :

                                                                        Луцевят Т. А.

                                                                         Дяченко Н. В.

Програмовий зміст. Закріпити з дітьми зміст вивчених казок; вчити відтворювати його словами самої казки, правильно називати героїв. Формувати вміння відповідати на запитання за змістом казки.

  Матеріал: дидактична гра "Склади картинку із частин, казки "Коза - дереза", "Пан коцький", "Червона шапочка", "Вовк і семеро козенят", "Соломяний бичок", "Чарівна торбинка",  лисичка, глечик, колосок , лялька Марійка".

  - Добрий день, малята. Я з подружками ходила в ліс по гриби. Кущик за кущик, ялинка, знов ялинка от і відійшла  далеко від подружок. Та й заблудилася  в лісі.

 - З якої казки ця дівчинка до нас завітала (" Марійка і ведмідь ").

Вихователь: Марійка, а кого ти в лісі зустріла?

- Я вухастий ваш дружок

 В мене сірий кожушок:

Куций хвостик, довгі вуха

Я усіх, усіх боюся.

- Діти, в яких казках живе зайчик? ("Колобок", "Теремок", "Рукавичка").

  - Діти, Марійка. нам принесла книги. Та це ж казки. Марійка хоче знати, чи зможете ви по ілюстраціям впізнати казку .

(Вихователь виставляє казки "Коза - дереза", "Пан Коцький", "Соломяний бичок", "Півник і двоє мишенят" "Червона Шапочка" ).

Вихователь. Діти,  а скільки діток було у мами кози? Чи зумів вовк обманути козенят? Чому?

- Яку пісню співала Коза - дереза , що її всі боялися?

- А хто вигнав козу із зайчикової хатинки?

Вихователь. З якої казки цей уривок?

"Жили собі дід та баба з онучкою. Надумав якось дід змайструвати бичка. Зробив із соломи тулуб та голову. Устромив чотири палички - ось і ноги.  Потім намастив усе смолою, і  вийшов у діда солом’яний бичок, смоляний бочок".

 Ще нам Марійка принесло «чарівну торбинку». (В торбинці червона шапочка, мисочка, глечик, колосок).

- Хто носив цю шапочку? Хто подарував дівчинці червону шапочку?

Діти, а можна розмовляти з чужими людьми?

- З якої казки ці предмети (глечик, миска)

Що насипала лисичка у миску? Чим пригощав Журавель Лисицю?

 Діти, як ви думаєте, чи хорошою господинею була Лисиця? Чому?

Вихователь. Хто знайшов колосок?

- Півник

- Який півник?

- Які мишенята?

З якими казковими героями ви хотіли б  подружитися?

Дидактична гра "Склади картинку з частин".

(Діти складають казкових героїв із відомих казок).

Вихователь: Молодці, гарно ви відповідали на занятті, і за це Марійка принесла вам нові книги. які ми з вами прочитаємо.

Дидактична гра

Пори року

Мета: продовжити знайомити малят з характерними особливостями пір року нашої місцевості, вчити дітей відгадувати загадки; збагачувати словник дошкільнят, активізувати вживання прикметників.

Обладнання: ілюстративний матеріал із зображенням весняних, літніх, осінніх та зимових пейзажних малюнків; аудіоапаратура.

  Дорослий вивішує перед групою малюнки із зображенням природи в різні пори року і пропонує дітям відгадати загадки про них:

        Скрізь замета, всюди сніг,

  Покривалом білим ліг,

  Річка кригою взялась,

 Завірюха понеслась...

       Ой, мороз... Тепла нема...

Це яка пора?

                             (Зима)

Сніг темніє, він зникає,

У ріку струмком тікає,

      В лісі - знову повно цвіту:

      Ряс і пролісок розквітнув.

       І ведмедик вже проснувся,

   Бо його скінчилися сни,

        Бо прийшла пора ... (весни)

    Ох і жарко ... Ох і спека...

   Сонце - високо й далеко.

   В діток спинки загоріли,

Ягоди в садку дозріли.

            Всі спішать на пляж до річки,

     Покупатись до водички...

     Кожен добре це помітив,

             Що настало справжнє ... (літо).

      Чом берізки пожовтіли,

     Листя з клена полетіло,

Прохолода повіває,

      Журавлів клин відлітає?

           Чом пташиний спів не лине,

     І в намистечку - калина,

   Зранку в травичці іній?

         Надійшла пора ... (Осіння).

  Діти за проханням дорослого ще раз повторюють назви пори року.

  Після цього педагог спонукає малят розказати, чим відрізняється кожна пора року, яка вона. Завдання вихованців - дібрати і назвати якомога більше відповідних слів прикметників.

Зима яка? (Сніжна, морозна,біла, холодна, крижана, льодяна, люта, сувора , сердита, заметільна, довга, весела. )

Весна яка? (Тепла, ласкава, довгождана, квітуча, сонячна, співуча, радісна, рання, пізня, затяжна, зелена.)

Літо яке? (Спекотне, яскраве, медове, грозове, веселкове, ягідне, грибне, вітряне, хліборобне. )

Осінь яка? (Чарівна, щедра, золота, багата, барвиста, дощова, похмура, сира, суха, запаслива, хазяйновита.)

Під час гри вихователь може допомагати малятам навідними запитаннями:

Якщо влітку часто бувають грози, ми говоримо що літо... Яке?

Осінь фарбує листя дерев у жовті відтінки, ніби вкриває позолотою, тому і кажуть , що осінь... Яка?

Бесіда:

«Українська мова – мова народу України»

Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Наша мова - одна з багатьох див, створених народом, вона відзеркалює душу народу, його історію.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має!

Як ту мову можна забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити

Ненька наша мила?!

І тому плекайте, діти,

Рідненьку мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом!

У мові вся доля народу. Без неї нема минулого, нема й майбутнього. Слово рідне, ввібрало в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колоса, шепіт діброви, спів соловейка, пісню трударя.

Великий Кобзар, всесвітньо відомий поет Тарас Шевченко закликав любити й не цуратися рідної мови.

А зараз проведемо гру «Хто знає більше українських пісень» (народні і сучасні).

Пригадайте прислів'я про мову, слово, а також спробуйте пояснити, як ви його розумієте.

1. Слово не горобець, випустиш, не спіймаєш.

2.  Гостре словечко - коле сердечко.

3.  Умій     сказати, умій і змовчати.

Шануймо свою мову, та не слід забувати й про інші мови. Мови міжнародного спілкування. Знати, володіти вільно двома і більше мовами завжди було ознакою культурної, освіченої людини.

Діти, саме від вас залежить зараз, чи перерветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на сонці. Це від вас залежить, чи джерело рідної мови замулиться у ваших душах, а чи вільно дихатиме. Не сполохайте рідного слова, притуліть до серця, наповніть ним своє життя

А мова хай живе,

Нехай серця нам гріє

Багато йде в світ

І завжди молодіє

Бо в нас вона одна

Чарівна, світанкова.

І древня, й молода –

Тема: МОЯ СІМ’Я.

Мета: збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про довкілля. Дати уявлення про сім’ю, познайомити зі словами-назвами членів родини, учити відповідати на запитання “Який?”, “Яка?”.

Ключові слова: мати, батько, сім’я, родина.
Іменники: мати, батько, сім’я, родина, дитина, матусенька, татусь, дівчина, хлопчик, дідусь, бабуся, колиска.
Дієслова: колисати, няньчити, злити, вибачитися.
Прикметники: дорослий, старий, молодий, маленький, слухняний, привітний.

Учити вживати кличну форму іменників: мамо, тату, бабусю, дідусю, Даринко.

Закріпляти форми вітання та прощавання (“Добрий день”, “Добрий ранок”, “До побачення”).

Готувати дітей до самостійної оповіді, вчити складати спільні з вихователем коротенькі сюжетні розповіді домовлянням частини фрази.

Закріпляти слова та рухи у народній грі “Зайчик”.

Сприяти розвиткові елементарної оцінно-контрольної діяльності.

Хід заняття

– Добрий день, діти, до нас завітав Грайлик. Ви всі ввічливі діти, привітайтеся, будь ласка, з ним.
Діти вітаються: “Доброго ранку” або “Доброго дня”.

– Пригадаймо, про що ми розмовляли минулого заняття, а допоможуть нам у цьому фігурки, які ми надінемо на пальчики.
Діти надівають на пальчики фігурки діда, баби, тата та інших і розказують:

Оцей пальчик – наш дідусь.
Оцей пальчик – баба.
Оцей пальчик – наш татусь,
Оцей пальчик – мама.
А цей пальчик – хлопчик наш,
А звуть його Ваня.

Вихователь узагальнює: “Це наша родина”.
Цей віршик можна повторювати і разом, згинаючи пальчики в кулачок.

– Так, молодці, Грайлику з вами добре. Тепер покажіть йому фотографії своєї сім’ї і розкажіть, де хто. Артемко, розкажи про свою родину.

Дитина показує пальчиком і каже:
– Це бабуся і дідусь, це тато і мама, а це я.

– Подумайте, а як ласкаво можна назвати рідних?
( – Це татусь (матуся, дідусь)).
(За необхідністю вихователь допомагає. Діти повторюють разом, індивідуально).

– А ви хто такі?
(– Хлопчики, дівчатка).

– Діти, Грайлик хоче дізнатися. хто старий, а хто молодий? Євгенко, як ти гадаєш?
(Дитина розказує, вихователь допомагає).
– Дідусь і бабуся – це старі люди.
– Мама і тато – молоді.
– Діти – маленькі.
– Так, правильно. А можна ще сказати: “Дідусь, бабуся, тато, мама – це дорослі, а діти... (діти додають) маленькі”.
(Діти разом та по одному повторюють речення декілька разів).

Грайлик запитує:
– Чи ви слухняні і привітні діточки?
(– Так (авжеж, атож)).
– А коли ви зробите шкоду, то треба…?
(– Вибачитися).
– Молодці. Сьогодні добре у нас працюють Петрик, Світланка, Максимко.

– Якщо ви такі слухняні, допоможіть мені заколисати немовля. До речі, як називається це ліжко?
(– Колиска).
– А ми з вами будемо колиску колисати? (Слова колиску, колисати діти повторюють разом, індивідуально).
Замість фізкультурної хвилинки – діти штовхають колиску й імітують рухи колисання ляльки, разом з вихователем співають:

Ой лю-лю-лю, люлі, налетіли гулі
Та сіли на люлі.
Стали думати ще й гадати, чим синочка годувати.
Годувати кашею, напувати узварчиком.
Узварчик солоденький, кашка добренька,
А дитинка спатоньки раденька.

– Діти, одного разу Грайлик загрався на майданчику, прийшов додому, а двері замкнуті, допоможіть йому погукати рідних.
(Діти за допомогою вихователя вживають кличну форму з емоційним забарвленням).
– Бабусю, відчиніть двері, будь ласка!
– Мамо (тату), відчиніть, будь ласка!
– Даринко, відчини, будь ласка!
– Діти, Грайлик каже, що краще за всіх погукали Павлик, Тимур. Й інші діти теж гарно працювали, чітко промовляли усі звуки тощо.

Вихователь виставляє на дошці сюжетну картинку “Моя сім’я”.

– Зараз ми з вами спробуємо скласти оповідання за картинкою. Я буду починати речення, а ви будете закінчувати, згодні?

Це моя велика… сім’я (родина).
За столом сидять… дідусь, бабуся.
Телевізор дивляться… донечка (синок), дівчинка (хлопчик).
А мама буде усіх пригощати… чаєм (печивом).

– Так, молодці, мені добре всі допомагали, а краще за всіх – … (вихователь називає імена дітей).

- Чого навчилися?
- Яке слово зацікавило?
- Пригадаймо, які нові слова сьогодні ви запам’ятали і складемо їх до скриньки-скарбнички, а потім – пограємо.

(Діти називають слова, вихователь допомагає).

Після цього проводиться рухлива гра “Зайчик”.

Грайлик запитує, чи сподобалось грати з ним.
(– Так, авжеж, атож).

– Час прощатися, що треба сказати мені й Грайликові?
(– До побачення).

Вихователь групи № 6

Бондаренко І.Ю.

Гра: “Віршограй”
Основна мета гри:
розвивати уважність та мислення шляхом зацікавлення дитини веселим віршиком, гарним, яскравим зображеннями пухнастиків – тварин, м’якою іграшкою, тощо.
Хід гри:
Вихователь розкладає перед дитиною яскраві картки з зображенням тварин, іграшки-тваринки, гарні фотографії (або ловлять свого домашнього котика). Дитина знайомиться з звірятами, далі, звертаючись до дитини, читаємо вірш і пропонує знайти до нього картинку (предмет який ми приготували).
Як додаток, можна ускладнити: визначити це свійська, чи дика тварина; назвати характерні ознаки поведінки та зовнішності тваринки; чим можуть буди сході свійська та дика тварина (наприклад: свинка та дикий кабан; кролик та  заєць; вовк та собака).
   
    Рекомендуємо Вам наступні вірші:
Заєць в лузі
    Заєць в лузі сіно косить,
    А зайчиха в скирту зносить,
    А малесенькі зайчата,
    Куцохвостики вухаті,
    Возять возом сіно в хату,
    Щоб було м’якенько спати.
                       А. Костецький
Малюнок
    Жваві очі, гостре личко –
    Намальована лисичка.
    Біля неї лисенятко –
    Мов каштанове зернятко.
    Щоб спочить могла лисичка –
    Трохи кущиків, травички.
                    Т. Майжалович
Їжачок           
    Ходить лісом їжачок,
    За плечима – рюкзачок.
    Він збира грибочки,
    Висипає в бочку,
    Солить їх на зиму
    І ласує ними.
        І. Січовик
Котик
    Котик мився язичком,
    Я прийшов із рушничком.
    - Ось,- кажу – рушник приніс:
    Витри вуха, витри ніс!
    а рушник не глянув котик:
    Витер лапкою свій ротик.
                Г. Гриненко
Ведмідь
Буркотливий, вайлуватий
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнеться в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати.
Взимку – у барлозі спати.
Як зачує він весну,
Прокидається від сну.
                В. Гринько
Коза
   
    Йде коза під парканом,
    Щось думала погане:
           -Ме-ме-ме! Капусту хочу!
        Зараз на город заскочу.
        Песик в буді, мабуть спить,
        Буду шкоду я робить!
        Ме-е-е!
                В. Паро нова
Вовк
    Ходить хмуро між дубами,
    Хижо клацає зубами.
    Весь, як є – жорстока лють,
    Очі так її і ллють.
    Зачаївся і примовк.
    Грізний звір цей, звісно, вовк.
                    В. Гринько